За якими параметрами робиться висновок про готовність до школи

Незважаючи на те, що практично в кожній школі Ви будете мати справу з різними вимогами до першокласників, параметри, за якими можна оцінити рівень готовності до школи, залишаються незмінними. Змінюються тільки норми, тобто рівні розвитку певних психологічних якостей.

Готовність до школи може визначатися за такими параметрами: планування, контроль, мотивація, рівні розвитку інтелекту.

Планування – вміння організувати свою діяльність відповідно до її мети
Низький рівень	Дії дитини не відповідають меті
Середній рівень	Дії дитини частково відповідають змісту мети
Високий рівень	Дії дитини повністю відповідають змісту мети
Контроль – уміння зіставляти результати своїх дій із поставленою метою
Низький рівень	Повна невідповідальність результатів зусиль дитини, поставленій меті, причому сама вона цієї невідповідності не бачить
Середній рівень	Часткова відповідність результатів зусиль дитини поставленій меті
Високий рівень	Відповідність результатів зусиль дитини поставленій меті, дитина може самостійно зіставити всі отримані результати із поставленою метою
Мотивація навчальна – прагнення знаходити приховані властивості Предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу Та використовувати їх
Низький рівень	Дитина орієнтується тільки щодо тих властивостей предметів, які безпосередньо доступні органам чуттів
Середній рівень	Дитина прагне орієнтуватися на деякі узагальнені властивості навколишнього світу – знаходити і використовувати ці узагальнення
Високий рівень	Чітко виражене прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, їхні закономірності. Присутнє бажання використати ці закономірності у своїх діях
Рівень розвитку інтелекту
Низький рівень	Невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять
Рівень нижче середнього	Невміння слухати іншу людину, помилки у виконанні всіх логічних операцій у формі словесних понять
Середній рівень	Невміння слухати іншу людину. Прості логічні операції – порівняння, узагальнення у формі словесних понять – виконуються без помилок, у виконанні складніших логічних операцій – абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу – допускаються помилки
Високий рівень	Можливі деякі помилки в розумінні щодо іншої людини та виконанні логічних операцій, але ці помилки дитина може виправити самостійно без допомоги дорослого
Дуже високий рівень	Здатність слухати іншу людину, виконувати будь-які логічні операції у формі словесних понять

 На підставі цих критеріїв готовність до шкільного навчання може бути визначена так:

• Дитина до школи готова

Вона вміє планувати і контролювати свої дії (або прагне до цього). Орієнтується щодо схованих властивостей предметів, закономірностей навколишнього світу, прагне використовувати їх у своїх діях, уміє слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі словесних понять.

• Дитина до школи не готова

Не вміє планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтується тільки щодо даних органів чуттів), не вміє слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі понять.

Завдання

• Прочитай слово (кіт, кінь, кіт, мама, машина). Поясни, що означають ці слова, або покажи картинки, де зображені предмети із цими назвами.
• Прочитай речення (Мама мила раму). Про кого говориться в реченні?
• Прочитай оповідання або вірш (3-4 прості речення або чотиривірш на зразок: «Іде бичок, хитається…»). Розкажи, про що прочитав.
• Розкажи за картинками казку чи оповідання (4-5 сюжетних картинок, розкладених одна за одною).
• Прочитай напа’мять вірш.
• Напиши друкованими літерами слово на слух (дим, рама, стіл, мама, тато).

З’ясування рівня готовності до навчання математики

• З’ясування поняття про час. (Що зараз – ранок або вечір? Що настає раніше – ранок або день?)
• З’ясування просторових понять. (Покажи праву руку. Хто сидить ліворуч від тебе? Який з цих предметів знаходиться посередині? Що висить нагорі? Що лежить унизу?)
• Перерахуй пальці на руках. На якій руці пальців більше?
• Поклади на стіл стільки паличок, скільки кружечків на малюнку.
• Яких кружечків більше? (перед дитиною покладіть п’ять великих червоних кружечків і сім маленьких синіх.)
• Продовж лічбу: 1, 2, 3… (Ви можете визначити, у межах якого числа дитина може рахувати.)
• Назви цифри на картинках.
• Назви вартість грошевих одиниць (одна гривня, дві, п’ять).
• Порахуй до 10. Яке число передує 6?
• Розв’яжи задачу. У Сашка було 5 гривень. Він купив квиток на автобус за 3 гривні. Скільки грошей у нього залишилося?
• Назви фігури. (перед дитиною викладають вирізані з картону коло, прямокутник, квадрат, трикутник.)
• Склади прямокутник із двох трикутників.
• Назви предмети круглої, трикутної, квадратної форми.

Зовсім не обов’язково намагатися поставити якнайбільше питань. Просто дайте дитині відчути, що вона – молодець, Вам з нею цікаво і нічого складного для неї немає.

Можете одразу з’ясувати, наскільки швидко буде працювати дитина, виконуючи завдання.

Визначення особливостей нервової системи

Теппінг-тест

За допомогою цього простого тесту можна з’ясувати особливості нервової системи дитини. Намалюйте у два ряди шість (три і три) однакових за розміром квадратів приблизно 2см х 2 см. Пронумеруйте їх у такий спосіб:

Скажіть дитині: «Зараз ти будеш ставити крапочки в кожному квадратику. За моєю командою ти будеш переходити до наступного квадрата. Намагайся поставити якнайбільше крапок у кожному квадраті».

Верхній ряд квадратиків заповнюється правою рукою, нижній ряд – лівою, починаючи із четвертого квадратика, потім – п’ятий і шостий. Перед початком тестування поясніть дитині, в якій послідовності та якою рукою вона повинна працювати.

На роботу в кожному квадратику витрачається п’ять секунд. Потім дитина працює з наступним, і таким чином – до шостого.

Оцінка результатів

Підрахуйте середню кількість крапок у кожному квадраті. Для цього складіть кількість крапок у всіх квадратах і розділіть на шість.

1-16 – дитина є досить повільною, всі завдання вона буде виконувати повільно. Квапити її немає сенсу. Краще попрацювати над автоматизмом рухів, за рахунок цього може підвищитися швидкість роботи.

16-20- дитина здатна працювати в нормальному, середньому темпі. На уроці вона, швидше за все, буде встигати виконувати заданий обсяг роботи.

20 і більше – «швидкісний» малюк, в якого все просто «горить у руках». Доцільно звернути увагу на якість роботи.

За кількістю крапок у кожному квадраті можна визначити витривалість дитини. Якщо в перших квадратах крапок більше, а до останніх їхня кількість зменшується (аналізувати потрібно кожну окремо), можна зробити висновок про швидку стомлюваність дитини.