Техніки допомоги дітям, що пережили сильну стресову подію

Дії батьків у час воєнної небезпеки

Якщо в сім’ї дитина з особливими освітніми потребами

Якщо в сім’ї дитина з особливими освітніми потребами, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам’ятати батькам, які виховують дитину з особливими освітніми потребами:

1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.

2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки .

3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей.

4. Спеціальне обладнання.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища.

Радимо:

Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин . Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.

Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.

Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.

По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття – готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

Техніки «заземлення» під час панічного нападу або підвищення тривоги:

Зір – погляньте навколо, що вас оточує – називайте предмети чи людей, порахуйте їх; знайдіть предмети одного кольору або форми; назвіть те, що знаходиться поруч і що далеко.

Слух – прислухайтесь, які звуки вас оточують, назвіть їх, які з них поруч і які далеко, які приємні і які не дуже.

Нюх – сконцентруйтесь на ароматах навколо, що вдається відчути, назвіть на що схожі ці запахи.

Смак – якщо маєте цукерку у роті, то який смак у неї, наскільки солодка, які присмаки у неї, або спостерігайте, які відчуття маєте коли п’єте воду.

Дотик – проскануйте своє тіло, ваше положення – стоячи чи сидячи, як стоять ваші ноги, чи відчуваєте опору – порухайте стопами, навіть у взутті, відчуйте тиск на землю, якщо ви сидите – чи зручно вам сидіти, знайдіть прийнятне положення для сідниць. Відчуйте – який одяг на вас, чи тисне десь, чи вільний, яке відчуття від дотику одягу до тіла. Можна зробити кілька легких повільних рухів всім тілом або обійняти себе. Можливе також стискання предметів пальцями – іграшки-антистрес або будь -що невеликого розміру (навіть листок паперу або тканина).

Дихальні техніки, які допомагають зменшити прояв панічної атаки:

(оберіть 1-2, які вам легше запам’ятати та використовувати)

Повільне ритмічне дихання на рахунок «1…..5».

Дихання у ритмі спокійної ходьби ( «1…5» вдих, «1…5» видих).

Дихання з затримкою на висоті вдиху та видиху.

Дихання у долоні «ковшиком» – 2-3 хвилини.

Умовне повільне задування свічки – повільний подовжений видих.

Діафрагмальне повільне дихання.

Поради щодо прийняття і стабілізування емоційного стану дитини

Турбота про емоційний стан дитини:

 Заохочуйте активну гру дитини. Можливо, дитина буде будувати барикади, грати в військових, інсценувати бійки, стрілянину. Важливо дозволяти дитині гратися у такі ігри – це значно знизить її внутрішню напругу;

 Заохочуйте ігри на відреагування агресії. Дитина може «озброюватися», нападати або захищатися, бути пораненою або «убитою» у грі. Усе це є нормальним способом дитини впоратись зі стресом. Можна запропонувати дитині «битву» подушками, повітряними кульками та ін., також добре м’яти тісто, глину, пластилін і ліпити фігурки;

 Заохочуйте ігри дитини з піском, водою, глиною (допоможіть їй винести свої переживання назовні через образи);

 Велику роль серед ігор можуть зайняти ігри «в лікарню». Це також є нормальним і сприяє подоланню стресу;

Читайте дітям оповідання та казки, де описуються сюжети подолання страху героями;

 Дайте дитині зрозуміти, що ви всерйоз ставитеся до її переживань і ви знали інших дітей, які через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким теж таке трапилось»);

 Поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні.

І все буде добре.

Коли під рукою нема олівців, Lego та матеріалів для занять

Коли під рукою нема олівців, Lego та матеріалів для занять. А є лише мама, яка хоче відволіктися від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх іграшок та друзів. І зчитує мамин стан. Тоді можемо грати у таке:

1. Що спільного? Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» – «Вони можуть бути зеленими». «Що спільного у бджоли і літака?» – «Вони обоє можуть літати».

2. Складайка. Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет або явище. Наприклад: «З чого складається стільчик?» – «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».

3. Четвертий зайвий. Наше завдання – назвати три схожі предметі і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?».

4. Хто ким був раніше? Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» – «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» – «Цукром, молоком…»

5. Що буде, якщо…? Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах)», «Що буде, якщо не буде цукерок?»

6. Порівнялка. Наше завдання – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей: в магазині чи в ліфті?», «Що їде швидше: поїзд чи ліфт?».

7. Загадайка. Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад: «Я загадала щось, що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус)»

8. Тварини. Ви називаєте тварину/птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.

9. Прислухайка. Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто почув максимальну кількість звуків.

10. Плескалка. Наше завдання – по черзі показувати іграшки, одежу,взуття, посуд. І щоразу плескати у долоні.

Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і дочок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.

Все буде Україна!

ПОМ′ЯКШУЄМО ПРОЯВИ АГРЕСІЇ

Зараз діти, які будь-яким чином відчули на собі прояви війни, знаходяться у, так званих, «емоційних гойдалках» – коли у більшості спостерігаються постійні перепади настрою, шквал емоцій, які дуже швидко змінюються. Часто діти не можуть самостійно впоратися із такими станами, не змозі усвідомити різки зміни свого настрою. Розпач, ненависть, злість, агресія, сум, безпомічність, страх – це майже повсякденні емоції дітей, які знаходяться в Україні. Радість, інтерес, захоплення, задоволення, спокій, впевненість також присутні. Однак, вони дуже швидко змінюються на протилежні негативні емоції.

Основна задача батьків сьогодні:

Допомогти дітям усвідомити, що такі стани наразі є нормальними і всі їх відчувають (і дорослі і діти);

Навчити справлятися з цими емоціями через керування своїм тілом.

Пропонуємо декілька ігрових вправ, які можна використовувати для пом’якшення прояву агресії у дітей. До того ж вправи майже не мають вікових обмежень.

ЛИСТОК ГНІВУ

Для менших дітей  запропонуйте намалювати на листочку будь-якого чудовиська (можна запитати: хто це? що робить? що любить їсти? Де живе?). Старших дітей одразу просять намалювати свій гнів, страх, розпач, злість (можна також запитати про ці емоції: де вони живуть? які вони?). Після цього пропонуємо дітям зім’яти. Далі за командою діти мають кидати м’ячики в кімнаті. Ті м’ячики, які опинились на підлозі, необхідно швидко підібрати і знову кинути . Після команди «Стоп» гра зупиняється.

ІГРИ З ВОДОЮ

Наберіть воду у невеличку ємність. Запропонуйте дітям такі вправи:

Однією кулькою збивати інші, які плавають на воді.

Рухати паперовий кораблик, дмухаючи у трубочку.

Спочатку топити, а потім спостерігати, як «вистрибує» із води легка пластмасова фігурка.

Струменем води збивати легкі фігурки, які знаходяться у воді

Орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2022р.

Практичний психолог дитячого садочка № 7 – Млявко Інна Юріївна

Фінансовий звіт про використання коштів загального фонду згідно кошторисних призначень на 2021 рік по дошкільному навчальному закладу №7 “Зірочка”