Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) спеціального типу № 7 "Зірочка" Черкаської міської ради

Консультація  на тему:

“Використання вправ су-джок у логокорекційній роботі з дітьми із ЗНМ“

Підготувала вчитель-логопед

Гапанова Лариса Іллівна

Сьогодні ми поговоримо про одну з ефективних методик, яку можна використовувати в логопедичній роботі з дітьми із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) — методику су-джок-терапії. Вона базується на стимуляції біологічно активних точок на долонях і стопах. Її цінність полягає в тому, що вона є простою у виконанні, доступною та дієвою.

Що таке су-джок?

Су-джок-терапія — це методика альтернативної медицини, яка виникла у Кореї. Назва складається з двох слів:

• “Су” — кисть;
• “Джок” — стопа.

На кистях і стопах людини знаходяться проєкції всіх органів і систем тіла. Масаж або стимуляція цих зон позитивно впливає на організм, активуючи його ресурси для відновлення.

Чому су-джок важливий для дітей із ЗНМ?

1. Розвиток дрібної моторики
   Мовлення тісно пов’язане з розвитком дрібної моторики. Стимулюючи долоні, ми активуємо мовленнєві зони мозку, які відповідають за артикуляцію, фонематичний слух та побудову висловлювань.
2. Покращення емоційного стану
   Су-джок-терапія заспокоює нервову систему, знижує тривожність, що важливо для дітей із ЗНМ, які часто мають психологічні бар’єри у спілкуванні.
3. Активація роботи мовленнєвих центрів мозку
   Завдяки впливу на активні точки кистей стимулюються ділянки мозку, що відповідають за мовлення.
4. Покращення загального стану здоров’я
   Су-джок позитивно впливає на організм у цілому, підвищуючи витривалість, зміцнюючи імунітет і гармонізуючи роботу внутрішніх органів.

Як використовувати су-джок у логокорекційній роботі?

Основні принципи:

• Заняття мають бути регулярними, але короткотривалими (5–10 хвилин на день).
• Вправи виконуються в ігровій формі.
• Застосовуйте спеціальні м’ячики (їжачки), палички, еластичні кільця або власні пальці для стимуляції.

Вправи су-джок для розвитку мовлення

1. Масаж долонь і пальців
   • Візьміть спеціальний м’ячик-їжачок і прокочуйте його між долонями дитини.
   • Масажуйте кожен палець від основи до кінчика. Коментуйте рухи («Ось катаємо м’ячик», «Гладимо палець»).
2. «Прогулянка по місту»
   • Покладіть м’ячик на стіл. Запропонуйте дитині котити його пальчиками, ніби гуляючи по місту. При цьому проговорюйте слова: «Йдемо до будинку», «Ось наш парк».
3. «Сонечко та дощик»
   • Масажуйте долоню круговими рухами, ніби сонечко світить. Потім легенько постукуйте пальчиками, імітуючи дощик. Це розвиває тактильну чутливість і стимулює мовленнєві зони.
4. Використання кілець су-джок
   • Надягайте еластичне кільце на кожен палець і прокручуйте його вгору-вниз. Це покращує кровообіг і активує мовленнєві центри.
5. «Маленькі будівельники»
   • Пропонуйте дитині пальчиками створювати фігури, використовуючи м’ячик-їжачок як основний елемент гри (наприклад, катати його по лінії або збирати «будинки» з конструктора).

Як організувати заняття ?

1. Виберіть спокійне місце: Дитина має бути розслаблена, щоб масаж приносив задоволення.
2. Проводьте заняття в ігровій формі: Наприклад, уявляйте, що м’ячик — це сонечко, а пальчики — його промінчики.
3. Поєднуйте із звуконаслідуванням: Під час вправ промовляйте звуки («тр-р-р», «би-би»), що активізує мовленнєві зони. Заняття мають бути регулярними, але не перевантажуйте дитину. Хваліть дитину навіть за найменші успіхи, щоб вона почувалася впевнено. Якщо дитина неохоче виконує вправи, змінюйте формат гри або вводьте нові матеріали.

Висновок

Су-джок-терапія — це ефективний і доступний спосіб допомогти дитині з ЗНМ. Вона розвиває дрібну моторику, стимулює мовленнєвий розвиток і позитивно впливає на загальний стан дитини. Головне — терпіння, регулярність і любов, які ми даруємо нашим дитям.

Консультація  на тему:

”  Правила спілкування з немовленнєвою дитиною“

Підготувала вчитель-логопед

Гапанова Лариса Іллівна

Спілкування з немовленнєвою дитиною потребує особливого підходу. Головне завдання — допомогти їй відчути себе зрозумілою, зацікавленою у комунікації та стимулювати її мовленнєвий розвиток.

Хто така немовленнєва дитина?

Це дитина, яка не використовує слів для спілкування, хоча може мати здатність до сприйняття мови. Вона може спілкуватися жестами, мімікою, звуками або невербальними засобами. Причини можуть бути різними: затримка мовленнєвого розвитку, порушення слуху, розлади аутистичного спектра, моторні труднощі тощо.

Основні правила спілкування з немовленнєвою дитиною

1. Будьте уважними до сигналів дитини
   • Звертайте увагу на її міміку, жести, погляди, звуки. Це її спосіб взаємодії.
   • Реагуйте на ці сигнали, демонструючи, що розумієте її.
2. Говоріть повільно, чітко та просто
   • Використовуйте короткі фрази, зрозумілі слова.
   • Підкріплюйте свої слова жестами або показуйте предмети. Наприклад: «Ось м’яч» — і покажіть м’яч.
3. Створюйте сприятливе мовленнєве середовище
   • Говоріть з дитиною під час спільних дій (гри, приготування їжі, прогулянки).
   • Описуйте свої дії («Ми зараз одягнемо куртку»), щоб дитина звикала до слів у контексті.
4. Заохочуйте комунікацію в будь-якій формі
   • Якщо дитина показує пальцем або видає звук, підтримуйте її ініціативу: «Ти хочеш яблуко?».
   • Навіть якщо дитина ще не може сказати слово, її спроби мають отримувати позитивний відгук.
5. Запитуйте відкриті питання
   • Ставте питання, які потребують вибору («Хочеш молоко чи сік?»), але не залишають дитини без варіантів.
6. Залучайте ігри як засіб спілкування
   • Використовуйте іграшки, картинки, лялькові театри для демонстрації мовлення.
   • Включайте звуконаслідування: «Як каже собачка? Гав-гав!».
7. Не змушуйте дитину говорити
   • Не тисніть на неї з вимогою вимовляти слова. Це може викликати стрес і зниження бажання спілкуватися.
8. Дотримуйтесь зорового контакту
   • Спілкуючись, нахиляйтеся до рівня очей дитини, щоб вона відчувала вашу увагу.
9. Використовуйте альтернативні способи комунікації
   • Залучайте картинки, картки з предметами, жести. Наприклад, покажіть картинку із зображенням води, щоб дитина могла вказати, якщо хоче пити.
10. Хваліть дитину за спроби спілкуватися
    • Підтримуйте навіть найменші успіхи. Скажіть: «Молодець, ти показав, що хочеш ляльку».

Що не слід робити

• Не ігноруйте спроб дитини спілкуватися.
• Не перебивайте її, давайте час висловитися своїм способом.
• Не використовуйте складні фрази чи надмірну кількість слів.

Як стимулювати розвиток мовлення?

• Впроваджуйте мовленнєві ігри: пальчикові, звукові, музичні.
• Розвивайте дрібну моторику через ліплення, малювання, маніпуляції з дрібними предметами.
• Включайте дихальні вправи та артикуляційну гімнастику.

Співпраця з фахівцями

Ваша любов, терпіння та розуміння є найважливішими для дитини. Створюйте простір для її розвитку, і ви побачите позитивні зміни!

Консультація  на тему:

“Сенсорна інтеграція та її значення для функціонування та розвитку мовлення дитини“

  Підготувала вчитель-логопед

Гапанова Лариса Іллівна

Сьогодні ми поговоримо про сенсорну інтеграцію — важливий процес, який відіграє ключову роль у розвитку мовлення  дитини.

Що таке сенсорна інтеграція?

Сенсорна інтеграція — це процес, під час якого мозок отримує, обробляє та організовує сенсорну інформацію, що надходить від усіх органів чуття:

• зір (візуальна інформація),
• слух (аудіальна),
• дотик (тактильна),
• вестибулярна система (відчуття рівноваги і руху), (відчуття власного тіла у просторі).

Цей процес допомагає дитині розуміти навколишній світ, взаємодіяти з ним та розвивати навички спілкування.

Як сенсорна інтеграція пов’язана з мовленням?

1. Слухова обробка: Для розуміння мови дитина повинна правильно сприймати і розрізняти звуки. Якщо слухова обробка порушена, це може ускладнити формування фонематичного слуху, важливого для вимови та навчання читанню.
2. Моторика і тактильні відчуття: Артикуляційний апарат (губи, язик, щелепа) потребує добре розвинених тактильних відчуттів і моторного контролю. Недоліки в сенсорній інтеграції можуть викликати труднощі в чіткій вимові звуків.
3. Пропріоцепція і рівновага: Уміння контролювати тіло впливає на формування загальної та дрібної моторики. Вони, у свою чергу, сприяють розвитку мовлення, адже мовлення тісно пов’язане з моторними навичками.
4. Емоційна регуляція: Адекватна сенсорна обробка сприяє формуванню стабільного емоційного стану, що необхідно для активної комунікації.

Ознаки порушень сенсорної інтеграції

• Гіпер- або гіпочутливість (дитина може уникати дотиків або, навпаки, шукати надмірних сенсорних стимулів).
• Проблеми з концентрацією уваги.
• Невпевненість у рухах, порушення координації.
• Надмірна активність або, навпаки, пасивність.
• Труднощі у сприйнятті звуків, текстур, смаків.

Як допомогти дитині?

1. Створюйте сенсорні можливості:
   1. Використовуйте ігри з різними матеріалами (пісок, вода, пластилін).
   1. Заохочуйте активність на свіжому повітрі (гойдалки, катання на велосипеді).
2. Включайте тактильні вправи:
   1. Робіть масаж долоньок, пальчиків, спини.
   1. Виконуйте вправи для розслаблення (наприклад, «катання качалкою» або «сенсорний стежкознавець»).
3. Розвивайте слухову увагу:
   1. Грайте у «Відгадай звук» (відтворюйте звуки різних предметів чи тварин).
   1. Співайте разом із дитиною.
4. Консультуйтеся зі спеціалістами: Якщо ви помічаєте ознаки порушення сенсорної інтеграції, зверніться до логопеда, ерготерапевта або дефектолога.

Наше терпіння, увага та підтримка — найкращий фундамент для розвитку дитини. Створюючи середовище, яке стимулює всі сенсорні системи, ви сприяєте гармонійному розвитку її мовлення.