Заклад дошкільної освіти (спеціальний дитячий садок) № 7 "Зірочка" Черкаської міської територіальної громади

• виконуються рішення та рекомендації комісії в ДНЗ № 7;
• надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від боулінгу;
• керівником ДНЗ № 7 або уповноважені ним особи відповідно чинного законодавства та в межах повноважень здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в ДНЗ .

• учасники освітнього процесу подають заяву керівнику закладу освіти про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
• керівник закладу освіти розглядає заяву в день її подання та видає рішення про проведення розслідування;
• проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію;
• керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування;
• рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії;
• потерпілий чи його/її представник також можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей.

№з/п	Прізвище ім’я по батькові	Дата нродження	Освіта, назва навчального закладу, рік	Спеціальність та кваліфікація за дипломом	Посада, з якого року	Педагогічний стаж	Рік, місце підвищення кваліфікації, номер посвідчення	Рік останньої атестації, категорія	Нагороди, звання	Електронна адреса	Контактний телефон
1.	Черненкова Раіса Володими- рівна	01.05. 1970	неповна вища, Уманське пед.училище ім.Т.Г.Шев- ченка, 1989 р.	«Дошкільне виховання», вихователь дитячого садка	вихователь, 2019р.	20 р.	2020р.курси при ЧОІПОПП ПК№02139133 /011394	–	–	–

Дата засідань	Теми до розгляду
16 вересня 2021 року	1.Розгляд та опрацювання Типового положення про атестацію педагогічних працівників. 2.Ухвалення рішення щодо перенесення терміну атестації (якщо є відповідні заяви). 3.Розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії.
13 жовтня 2021 року	1.Розробка графіка роботи атестаційної комісії. 2.Доведення графіка проведення атестації до відома осіб, які атестуються під підпис. 3.Затвердження списків педагогічних працівників, які атестуються.
01 березня 2022 року	1.Розгляд характеристики діяльності педагогічних працівників, які атестуються, у міжатестаційний період, поданої керівником.
30 березня 2022 року	1.Підсумки атестації педагогічних працівників, ознайомлення з атестаційними листами. 2.Видача атестаційних листів. 3.Розгляд питання про порушення клопотання перед атестаційною комісією ІІ р. про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» або про відповідність працівників раніше присвоєній кваліфікаційній категорій та відповідність працівників раніше присвоєному педагогічному званню.

Графік

проведення атестації педагогічних працівників ДНЗ № 7 в 2021-2022 н.р.

№ п/п	Заходи	Термін виконання
1. 2.   3.     4.     5.   6.                 7.   8.   9. 10. 11. 12.	Створити атестаційну комісію (наказ керівника). Скласти списки працівників, які підлягають черговій атестації. Прийняти заяви на позачергову атестацію. Затвердити списки педагогічних працівників, що атестуються. Ознайомити їх з графіком проведення атестації  під підпис. Визначити проблемні питання для виявлення знань педагогів з психології, дефектології, методики навчання та виховання. Ознайомитись з планами поглибленої роботи педагогів, які атестуються. Вивчати педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування занять, різноманітних заходів, вивчення рівня досягнень дітей, ознайомлення з  документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов’язків, його участі в роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах, виставках педагогічних досягнень та інших заходах, пов’язаних з організацією освітньої діяльності. Провести анкетування серед педагогів та батьків. Визначити рівень професійності педагогів. Скласти характеристики педагогічної діяльності. Ознайомити педагогів з характеристикою під підпис. Атестація педагогічних працівників комісією І рівня. Атестація педагогічних працівників комісією ІІ рівня. Довести до відома педпрацівників наслідки атестації та ознайомити особисто з наказом про присвоєння  (підтвердження) кваліфікаційної категорії під підпис.	до 20.09. до 08.10.   до 20.10.     до 02.11.     до 02.11.   до 15.03.                 до 15.03.   до 01.03.   до 15.03. до 01.04. до 10.04. протягом 5 днів після засідання комісії

Ознайомлена:        _______________  Р.В.Черненкова

Дуже великого значення набувають умови, у яких організується харчування дітей.

У кімнаті необхідно створити спокійну обстановку. Ніщо не повинне відволікати увагу дітей під час їжі: слід вимкнути музику, припинити голосні розмови.

Харчування варто організувати так, щоб у дітей формувалося позитивне ставлення до процесу. Важливе значення має сервірування столу, зовнішній вигляд страв, їхні смакові якості.

Їжу потрібно подавати теплою, щоб діти не обпікались. Температура першої й другої страв — 50–60°, третя страва має бути кімнатної температури.

Не менш важливе точне дотримання часу кожного прийому їжі. Чіткий режим харчування виробляє в дитини рефлекс на час, тобто до встановленого часу в шлунку починає виділятися травний сік. Припустимі відхилення в часі прийомів їжі не повинні перевищувати 15 хв.

Об’єм їжі має задовольняти потреби зростаючого організму, викликати почуття насичення й відповідати віковій ємності шлунка. Не слід насильно годувати дитину або відволікати її підчас прийому їжі.

Тривалість окремих прийомів їжі в режимі дня дошкільного закладу чітко регламентована:

• для сніданку й вечері в середньому досить 20 хвилин;

• для обіду — 25–30 хвилин.

Дитина має навчитися їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу, що сприяє швидшому перетравлюванню.

Правила поведінки за столом

Обов’язково привчайте дитину дотримуватися певних правил:

• перед їжею ретельно мити руки;

• їсти тільки за столом;

• сидіти прямо, не розгойдуючись;

• руки тримати якнайближче до тулуба;

• на стіл можна покласти тільки зап’ястя, а не лікті;

• сидячи за столом, не нахилятися низько над тарілкою, лише злегка нахиляти голову;

• жувати їжу із закритим ротом;

• за столом не можна розмовляти голосно або з повним ротом;

• під час їжі не потрібно поспішати, але й не сидіти довго за однією стравою;

• правильно користуватися ложкою, виделкою, ножем;

• якщо ложка або виделка впала на підлогу, не піднімати, а попросити іншу;

• не забувати користуватися серветками;

• встаючи з-за столу, перевірити своє місце: чи досить воно чисте, за потреби самостійно прибрати його;

• закінчивши їсти, подякувати тим, хто її приготував, сервірував стіл.

  Булінг (цькування) є груповим явищем, і впливає на поведінку і почуття кожного із сторін. Булінг не має стати нормою поведінки в групі і не має залишитись поза увагою. Протидія булінгу (цькування) полягає в плануванні та реалізації ряду заходів, способів, методів, спрямованих на відновлення та нормалізацію психологічного клімату у колективі після випадку булінгу (цькування) та уникнення повторення випадку в окремій групі та в закладі освіти в цілому.

  Булінг у ДНЗ  може проявлятися як тиск: психологічний чи фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Психологічні особливості дітей 4-7 років. У цьому віці діти мають особливості саморегуляції, мають труднощі з тим, щоб контролювати свої вчинки, схильні до емоційних проявів та реакцій. Також у дітей лише формується вміння розуміти причини власних дій та реакцій інших. Булінг (цькування) в середовищі менших дітей виникає як спосіб виразити роздратування, образу, показати зверхність. Якщо такі прояви не забороняються, то така поведінка може стати систематичною. І навпаки, якщо діти чують лише заборони, а натомість не навчаються по-іншому виражати свою злість прийнятним способом, то цькування стає прихованим.

  Навіть серед дітей дошкільного віку можна помітити поведінку з ознаками булінгу (цькування). Провідною діяльністю для дітей цього віку є гра, тож булінг найчастіше проявляється саме в процесі гри.

Наприклад, дівчинку в групі дитячого садка щодня не приймають до гри інші діти через домовленість, або просто через те, що так вирішили діти, які є популярними в групі. Кожного дня дівчинка звертається до інших дітей, а ті щоразу їй відмовляють у спільній грі. Надалі їй можуть дозволити грати, але лише у тій ролі, що обере група. Зазвичай, це непривабливі ролі (наприклад, домашньої тварини у грі в сім’ю, замість іншої ролі, яку б хотіла зіграти дитина).

  Зазвичай, ознаки булінгу (цькування) мають такі ігри, які жорстко приписують дитині поведінку, мають риси приниження або висміювання та не дозволяють заявити про свої бажання.

  Вихователі мають зважати на подібні ситуації, помічати та вчасно реагувати на них наступним чином:

− вчити дітей говорити «ні», коли їм неприємно;

− створити правило, як зупиняти тих, хто тебе ображає (сказати “стоп”, але не вдарити);

− вводити правила в групі, як реагувати на «ні» або «стоп»;

− звертати увагу на скарги дітей, навіть якщо вони здаються незначними;

− не ігнорувати пошкодження речей, або тілесні ознаки булінгу (цькування);

− заохочувати дітей говорити, якщо вони бачать, коли когось у групі ображають;

− планувати ігри так, щоб у них мали змогу взяти участь всі діти, в тому числі діти, які за якимись ознаками відрізняються від решти. Адаптувати ігри, щоб вони були інклюзивні і доступні для всіх;

− говорити з дітьми про булінг (цькування) простими прикладами. Наприклад, про те, що всі діти різні, і не можна ображати того, хто просто відрізняється від тебе; про те, що в кожного є межі, і не можна торкатись іншої дитини, якщо вона проти цього; про те, що може відчути дитина, коли її образили.

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

– глузує із зовнішнього вигляду дитини;

– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

   батьки або члени сім’ї:

– б’ють та ображають дитину вдома;

– принижують дитину у присутності інших дітей;

– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

   Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

   Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ДНЗ. Дитина – жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина вдома:

– не хоче одягатися вранці;

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

– не контактує з однолітками у дворі;

– грає наодинці в парку.

в дитячому садку:

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

– усамітнюється при будь-якій нагоді;

– часто губить свої іграшки або речі;

– бруднить чи псує одяг;

– грає поламаними іграшками;

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

– не має друзів у групі.

   До завдань у сфері протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти належать:

1) створення безпечного освітнього середовища в колективі, де стався випадок, що включає емоційно-психологічну та фізичну безпеку;

2) підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);

3) формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильства, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини, навичок насильницької поведінки;

4) заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння протидії булінгу (цькуванню).

  Головними, на чому ґрунтується вся робота з протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти, є ряд тверджень:

− всі учасники групи, де виявлений булінг (цькування), потребують формування емоційних та соціальних компетентностей, тобто отримання таких знань, умінь та навичок, які допомагають пізнати свої емоції та управляти ними, особливо негативними емоціями (гнівом, роздратуванням тощо), розуміти емоції і почуття інших, створювати та підтримувати позитивні взаємовідносини, відчувати

і демонструвати піклування про інших (емпатію), приймати відповідальні рішення.        Часто діти бачать ситуацію лише з своєї точки зору. Вони можуть робити образливі речі через веселощі, не розуміючи, що таким чином травмують почуття інших.   Необхідно звертати увагу дітей на почуття та емоції інших у відповідь на образливі слова або дії. Чи хотіла б дитина, щоб так ставились до неї тощо;− діти мають вчитись толерантності. У загальнопедагогічному контексті толерантність трактується як готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння. Коли у колективі є дитина, яка вирізняється своєю поведінкою, інші діти можуть відчувати роздратування та проявляти агресію. Так прояви агресії діти можуть пояснювати тим, що «жертва» булінгу просто «дратує їх» та “сама провокує” або “сама винна”. Необхідно пояснювати дітям, що не можна образити іншого лише тому, що ти роздратований. Замість реагувати на роздратування агресивними нападками, діти мають вчитись казати «ні», «припини», якщо їм неприємно. Вихователь, батьки є прикладом для дітей, тому варто спостерігати, як ви реагуєте на тих, хто вас дратує, особливо у присутності дітей;

− в заходах з нормалізації та відновлення психологічного клімату в колективі після випадку булінгу (цькування) має брати участь вся група. Якщо булінг (цькування) все ж таки, це означає, що треба працювати над правилами міжособистісної взаємодії.     Насамперед, вихователь має з’ясувати, які правила існували до цього в колективі і чи дотримувались їх діти. Чи застосовувались санкції за порушення цих правил.

− діти мають знати, яка саме поведінка є неприпустимою в міжособистісних стосунках. Більшість дітей розуміють, що ображати інших — це погано, але не завжди можуть оцінити власні вчинки як такі, що ображають інших. Діти часто мимоволі створюють пояснення «я вдарив, тому що він мене дратував», “він перший почав” або «він мені заважає» тощо. Тому не завжди пошук, хто саме є «ініціатором» або «провокатором» булінгу (цькування) допоможе вирішити

ситуацію. Варто разом з усією групою виробити спільні та обов’язкові правила міжособистісної взаємодії. А також разом запропонувати визначити покарання за їх порушення. Така причетність до вироблення правил додатково стимулює їх дотримуватись. Вироблені правила слід вивісити на видноті. Зобразити їх можна у вигляді малюнків або простої інфографіки, візуальна інформація сприймається легше. Для вироблення правил варто використовувати практичні кейси з описом конкретних ситуацій, аби діти самостійно вибирали прийнятні варіанти поведінки та доходили висновку про норми поведінки. Лише через приклади конкретних ситуацій діти можуть зрозуміти, як можна, а як не варто поводитись. Під час таких обговорень варто враховувати вікові особливості дітей та підібрати відповідні ситуації.

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність та етику в ДНЗ №7 «Зірочка» (далі – Положення) закріплює моральні принципи, норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування осіб, що працюють та здобувають освіту в дошкільному навчальному закладі № 7 (далі – «ДНЗ»).

1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту ДНЗ № 7, Правил внутрішнього розпорядку,  Колективного договору, інших нормативно-правових актів та на виконання основних завдань діяльності колективу ДНЗ.

1.3. Педагогічні працівники ДНЗ зобов’язані дотримуватися загальновизнаних норм етики, моралі, поважати гідність осіб, які працюють в ДНЗ, підтримувати систему демократичних відносин між працівниками, сприяти підвищенню морально-психологічного клімату в колективі, спрямовувати свої дії на зміцнення авторитету ДНЗ.

2. Дотримання академічної доброчесності та етики в ДНЗ передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,    відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності педагогами;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання і виховання.

2.1. ДНЗ в своїй діяльності керується принципом незалежності отримання освітніх послуг від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій. Створення та діяльність політичних партій, суспільно- політичних рухів, релігійних об’єднань в ДНЗ не допускається. Адміністрація ДНЗ гарантує дотримання в стінах закладу ст. 36 Конституції України. Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в освітньому процесі. Педагогічні та інші співробітники ДНЗ є вільними у своїх політичних і передвиборчих симпатіях. Жодний адміністративний тиск з приводу політичних переконань, а також характеру волевиявлення членів колективу через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії є недопустимим. ДНЗ є закладом, відкритим для діалогу з представниками різних політичних ідеологій, окрім тих, які ставлять під сумнів незалежність України, закликають до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропагують війну, насильство, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу, пропагують посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

2.2. Дотримання академічної доброчесності в ДНЗ пов’язане із сповідуванням педагогічними працівниками наступних принципів:

2.2.1. Верховенства права. В середовищі закладу пріоритетом повинно бути дотримання принципу верховенство права – панування в суспільних відносинах правових смислів і цінностей, а саме: справедливості, добра, свободи, правової рівності, поваги до людської гідності, честі, істини тощо.

2.2.2. Законності. У своїй діяльності члени колективу мають суворо дотримуватися Конституції України, законів та підзаконних актів.

2.2.3. Соціальної справедливості. У взаємовідносинах між членами колективу важливим є забезпечення свободи, справедливості, розвитку особистості та її активної участі у житті держави та ДНЗ, а також повага до гідності кожної особи, нетерпимості щодо аморальної та неетичної поведінки.

2.2.4. Науковості. Педагогічні працівники зобов’язані об’єктивно висвітлювати наукові факти, поняття; розкривати причинно-наслідкові зв’язки явищ, що вивчаються; забезпечувати тісний зв’язок викладу матеріалу з життям.

2.2.5. Професіоналізму та компетентності. Передбачає наявність у педагогів організаторських здібностей, моральних якостей, внутрішньої культури, емоційного інтелекту, знання ділового етикету, ґрунтовних знань, виконання своїх обов’язків на належному рівні, високу організацію праці.

2.2.6. Партнерства і взаємодопомоги. Означає сприйняття всіх учасників освітнього процесу як рівноправних сторін.

2.2.7. Відкритості й прозорості. Усі процеси, документи в ДНЗ, які стосуються освітньої, господарської та фінансової діяльності є прозорими, відкритими, що забезпечує можливість громадського контролю.

2.2.8. Відповідальності. Педагогічні працівники ДНЗ мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання, дотримуватися норм цього Положення.

2.3. Дія цього Положення поширюється та є обов’язковою до виконання для всіх учасників освітнього процесу в ДНЗ. Всі особи, на яких поширюються та є обов’язковими до виконання дане Положення, повинні бути ознайомлені з його змістом.

3. Політика академічної доброчесності та етики

3.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання і виховання дошкільників, упровадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів освітнього процесу.

3.2. Академічна доброчесність педагогічних працівників спрямована на:

3.2.1. дотримання загальноприйнятих етичних норм, положень Конституції України, норм законодавства України, локальних нормативних актів ДНЗ;

3.2.2. повагу до дітей, які виховуються, їхніх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин;

3.2.3. об’єктивне та неупереджене оцінювання знань та вмінь вихованців; ефективне виконання своїх функціональних обов’язків; підвищення кваліфікації;

3.2.4. дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт тощо;

3.2.5. здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності педагогічними працівниками;

3.2.6. дотримання законодавства із запобігання корупції, уникнення конфлікту інтересів;

3.2.7. негайного повідомлення адміністрації ДНЗ у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам;

4. Етичні норми академічної діяльності педагогічних працівників

4.1. Педагогічний працівник має дотримуватися моральних норм і правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності, зокрема:

4.1.1. сприяти становленню та розвитку партнерських відносин між учасниками освітнього процесу;

4.1.2. сприяти формуванню та поширенню позитивного іміджу ДНЗ;

4.1.3. шанобливо ставитися до державної символіки;

4.1.4. зберігати та примножувати славні традиції ДНЗ;

4.1.5. виявляти толерантність та повагу до релігії, культури, звичаїв та традицій батьків, співробітників ДНЗ всіх національностей;

4.1.6. допомагати співробітникам закладу, що опинилися у складних життєвих обставинах;

4.1.7. не принижувати будь-яким чином гідність педагога.

4.1.8. для запобігання конфлікту інтересів, пов’язаного із неакадемічним характером відносин, педагогічному працівнику слід уникати двозначних відносин з батьками, у тому числі протидіяти прямому чи опосередкованому отриманню подарунків або послуг від батьків.

4.2. Порушенням академічної доброчесності та етики вважається:

4.2.1. академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

4.2.2. самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

4.2.3. академічна фальсифікація та фабрикація; публікація вигаданих результатів досліджень;

4.2.4. приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу або внесення до списку авторів навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні наукового продукту;

4.2.5. оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань;

4.2.6. обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу, у тому числі при заповненні анкети для рейтингування педагогічних працівників;

4.2.7. хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

4.3. Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень.

Перевірці на академічний плагіат підлягають:

4.3.1. науково-методичні праці (навчальні посібники, конспекти занять, інше)

4.3.2. рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів. Організацію перевірки здійснюють головні редактори наукових журналів (відповідальні секретарі) та члени комісії з питань академічної доброчесності  у закладі.

4.4. Форми академічного плагіату:

4.4.1. використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;

4.4.2. перефразування або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;

4.4.3. спотворене представлення чужих ідей, їх синтез або компіляція з першоджерел;

4.4.4. представлення в якості власного твору (есе, тез, статті тощо) матеріалу, що був отриманий з Інтернету або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки/;

4.4.5. посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;

4.4.6. повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи .

4.4.7. повторна публікація своїх наукових результатів.

5. Заходи з попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності та етики

5.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в ДНЗ використовується наступний комплекс профілактичних заходів:

5.1.1. інформування педагогічних працівників про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

5.1.2. визнання в ДНЗ принципу відкритості, що забезпечує можливість громадського контролю академічної діяльності, адміністративної та фінансової прозорості, шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті інформації;

5.1.3. проведення семінарів із педагогами з питань інформаційної діяльності ДНЗ, правильності написання власних  робіт, методичних напрацьовок, інше;

5.1.4. ознайомлення педагогічних працівників із цим Положенням.

6. Відповідальність за недотримання норм та правил академічної доброчесності та етики

6.1. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

– відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії.

7. Контроль за дотриманням норм академічної доброчесності та етики

7.1. Контроль за дотриманням норм академічної доброчесності та етики покладається на адміністрацію та Комісію з питань академічної доброчесності  у  ДНЗ.

7.2. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності та етики, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

7.3.  Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

8. Комісія з питань академічної доброчесності та етики

8.1 Комісія з питань академічної доброчесності та етики (далі – Комісія) – це незалежний орган ДНЗ, що діє з метою дотримання правових норм цього Положення.

8.2 Склад Комісії затверджується наказом завідувача  ДНЗ. Строк повноважень Комісії становить 3 роки.

8.3 До складу Комісії входять: завідувач ДНЗ, вихователь – методист, педагоги.

8.4. Голова комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник.

8.5. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, що проводяться у строки визначені планом роботи та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

8.6 Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

8.7 Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.

8.8 Працівник ДНЗ, може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень.

8.9 Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Положення чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії з письмовою заявою на ім’я її голови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

8.10 На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Кодексу академічної доброчесності.

8.11 За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються завідувачу для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

8.12 Повноваження Комісії:

– одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки.

9. Заключні положення

9.1. Це Положення ухвалюється рішенням педагогічної ради ДНЗ та вводиться в дію наказом завідувача ДНЗ.

9.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за ухвали педагогічної ради ДНЗ та вводяться в дію наказом завідувача.

Положення розглянуто і схвалено на засіданні педагогічної ради ДНЗ протокол № 01 від 26.08.2021 року.

                                                                                 Затверджую

                            Завідувач дошкільного навчального

                             закладу (дитячий садок) спеціального 

                              типу № 7 «Зірочка»

                              Черкаської міської ради

                                _________________ /І.В.Мацнєва/

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

дошкільного навчального закладу (дитячий садок)

спеціального типу № 7 «Зірочка» Черкаської міської ради

                                                 Схвалено

                   педагогічною радою

                                 дошкільного навчального закладу

                               (дитячий садок) спеціального типу №7

                              «Зірочка» Черкаської міської ради

                                протокол  № 1 від 26.06.2021р.            

1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ДНЗ № 7 розроблено відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу та Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти затверджених наказом Державної служби якості освіти України від 30 листопада 2020 р. №01-11/71.

1.2. Система внутрішнього забезпечення якості освіти – це діяльність з інформаційного забезпечення управління освітньою організацією, заснованою на систематичному аналізі якості реалізації освітньої діяльності, його ресурсного забезпечення та його результатів.

1.3. Положення поширюється на діяльність всіх педагогічних працівників, що здійснюють освітню діяльність, в тому числі педагогічних працівників, які працюють за сумісництвом.

2. Принципи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в закладі базується на таких принципах:

– адаптація нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, чинного законодавства та інших документів, що регламентують діяльність у галузі освіти;

– орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб, які сприятимуть сталому успіху ДНЗ;

– єдність призначеності та напрямків розвитку ДНЗ і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ДНЗ у сфері якості (інформування працівників про місію ДНЗ, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ДНЗ тощо).

– взаємопов’язаність процесів діяльності ДНЗ, які функціонують як цілісна система;

– підвищення мотивації здобувачів освіти до систематичної активної роботи впродовж усього періоду навчання на формування системних, стійких знань, умінь, навичок та компетенцій;

– зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей;

– впровадження в освітній процес передових досягнень науки і технологій;

– надання освітніх послуг, на високому рівні;

– систематичне підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– введення (за можливості) освітніх послуг за рахунок додаткових платних послуг;

– постійний розвиток матеріально-технічної бази та інформаційних ресурсів;

– підвищення ефективності системи управління якістю через визначення цілей у галузі якості та їх перегляд при потребі, удосконалення процедур контролю;

– керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ДНЗ.

3. Мета і завдання внутрішньої системи якості освіти

3.1. Мета внутрішньої системи якості освіти закладу складається в об’єднанні й інтеграції організаційних, методичних, кадрових зусиль і ресурсів ДНЗ з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.

3.2. Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають розробку та дотримання в закладі вимог до визначення якісних результатів із наступних напрямків:

– збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

– формування внутрішньої культури особистості в контексті рідної культури, мови, поваги до традицій і звичаїв народу, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

– формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

– виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

4. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

– здобувачі освіти та їх батьки;

– педагогічний персонал ДНЗ;

– департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради;

– громадськість.

5. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

5.1 Відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам корекційної освіти до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

5.2. Відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту Програми розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко» та Програми розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю;

5.3. Ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

5.4. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

5.5. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

6. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти в дошкільному навчальному закладі № 7:

6.1. Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: «Освітнє середовище», «Здобувачі дошкільної освіти», «Управлінські процеси», «Фахова діяльність педагогічних працівників».

6.2. Напрям «Освітнє середовище» відображає забезпечення якісних показників розвитку вихованців закладу, створюються сприятливі умови навчання, виховання та перебування в ДНЗ. Для цього діяльність закладу спрямована на облаштування осередків освітнього середовища, забезпечення ігровим, роздатковим та дидактичним матеріалом.

Для ефективного функціонування закладу створюється єдиний інформаційний простір, а саме, формується інформаційна база даних програми «КУРС Дошкілля».

При оцінюванні якості освітнього процесу можуть використовуватися комплексні технології для обробки результатів моніторингу.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо-  носії інформації, розмножувальна техніка.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації ДНЗ № 7 підключено до швидкісного Інтернету.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля ДНЗ функціонує офіційний сайт закладу – dnz7.ck.ua

6.3. У напрямі «Фахова діяльність педагогічних працівників» визначені критерії, оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у ДНЗ № 7:

– стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

– освітній рівень педагогічних працівників;

– результати атестації;

– систематичність підвищення кваліфікації;

– наявність педагогічних звань, почесних нагород;

– наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

– участь в експериментальній діяльності;

– результати освітньої діяльності;

– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

– показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації – курси;

– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи»,вебінари тощо.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

Атестація педагогічних працівників є обов’язковою і здійснюється один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

6.4. Напрям «Здобувачі дошкільної освіти». Результати навчання, виховання здійснюються шляхом моніторингу і узагальнення його результатів за спеціальними програмами.

Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, здійснюючи моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій , оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результат моніторингу узагальнюється педагогічними працівниками в текстовому (на кінець навчального року) та  табличному  вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг можуть бути:

-% здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;

– позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог спеціальних програм;

– відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

– відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам корекційної освіти до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

6.5. Напрям «Управлінські процеси» забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу ( програми розвитку і т.д.);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів корекційної освіти;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) розроблені з метою надання допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система).

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур та заходів у ЗДО, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють всебічному розвитку особистості.

Формуючи внутрішню систему, варто враховувати основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203. Цей стандарт пропонує чітко визначену систему управління якістю, базовану на структурі, що об’єднує в собі встановлені основоположні поняття, принципи, процеси та ресурси, пов’язані з якістю, щоб допомогти організаціям та закладам реалізувати свої цілі.

ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) визначає принципи управління якістю, які можна взяти за основу, формуючи внутрішню систему:

1. Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.

2. Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).

3. Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціюють як цілісна система.

4. Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.

5. Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків.

6. Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

Внутрішня система розробляється як інструмент управління якістю освіти в ЗДО. Кожен з її компонентів має визначатися з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання дітей дошкільного віку. Результати самооцінювання аналізуються та використовуються закладом освіти виключно з метою подальшого розвитку: визначення точок зростання, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти.

Рекомендується формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:

• визначення компонентів внутрішньої системи;
• забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;
• самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО для їх подальшого вдосконалення.

Рекомендуємо визначені ЗДО компоненти внутрішньої системи, необхідні умови його функціонування і розвитку та механізм самооцінювання відображати в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке має бути затверджене керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Забезпечити комплексний розгляд питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіально розробити документ про внутрішню систему неможливо без партнерської діяльності усіх фахівців закладу, які мають бути включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів. Це керівник ЗДО, вихователь-методист, тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу тощо), педагогічна рада. До формування внутрішньої системи варто залучити й інших працівників ЗДО, а також батьків або інших законних представників дітей (далі – батьки), експертів у сфері дошкільної освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Організовуючи таку роботу, варто враховувати тип ЗДО, його місцезнаходження, особливості педагогічного колективу та інші особливості діяльності ЗДО.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

Компоненти внутрішньої системи формуються з урахуванням визначених ЗДО політик, за допомогою певних заходів або окремих дій, що здійснюються у визначеному порядку (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»).

Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти — гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до ЗДО.

Зазначені компоненти можливо згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності ЗДО:

• Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.
• Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду.
• Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.
• Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

ЗДО може використовувати Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти (далі – Критерії).

Згідно з Критеріями кожен компонент описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності у ЗДО.

У рамках власної академічної та організаційної автономії ЗДО може обрати й інший підхід до формування компонентів внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші компоненти, які забезпечують якість освіти.

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Планування внутрішньої системи — це не одноразова подія, а, імовірніше, безперервний процес. Плани розвиваються у міру того, як працівники ЗДО набувають знань, а обставини змінюються. Рекомендується розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти, що визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на:

• Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;
• недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;
• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;
• справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти може бути орієнтована і на інші завдання. Важливим є розуміння та сприйняття учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурою оцінювання педагогічної діяльності може бути проведення внутрішнього моніторингу в ЗДО щодо визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника.

У Критеріях, правилах і процедурах оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти має бути враховано, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти у ЗДО і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл у ЗДО передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності ЗДО, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріально технічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про вихованців та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх дітей раннього та дошкільного віку на освіту, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та розвитку, виховання і навчання дітей. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ЗДО, можуть бути: індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Окрім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, ЗДО може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

Для ЗДО важливо регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювати як виконання плану на рік, так і дієвість внутрішньої системи.

Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та оцінювання діяльності ЗДО.

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Варто визначити механізм самооцінювання та періодичність його проведення.

Рівень якості освітньої та управлінської діяльності доцільно визначати за вимогами / правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог / правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);
• індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький) рівні.

Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період або ж, у разі потреби, за всіма напрямами, що визначені в Критеріях. Щорічне самооцінювання діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи ЗДО;
• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням керівника ЗДО;
• комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3-5 років);
• інша модель, визначена ЗДО.

Комплексне самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему.

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371¹. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті ЗДО (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендується передбачити:

• збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;
• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;
• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування,
спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
• спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
• вивчення документації ЗДО.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти.

Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.

Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

• формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
• спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;
• роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);
• використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
• комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
• організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог / правил організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

Здійснюючи самооцінювання, ЗДО має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги / правила організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, ЗДО може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьківської громади. До розгляду / обговорення можуть залучатися представник засновника ЗДО, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості ЗДО рекомендується оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність ЗДО, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
• аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню систему, що розробляється ЗДО, може визначати:

• цілі внутрішньої системи;
• компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);
• періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв само оцінювання, окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проєкт Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та батьківського колективів. У разі наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень проєкт варто доопрацювати.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою ЗДО та затверджується його керівником.

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в ЗДО та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендується розміщувати на вебсайті ЗДО (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач дошкільного навчального закладу (дитячий садок) спеціального типу № 7 «Зірочка» Черкаської міської ради ________________ І.В.Мацнєва Наказ № 71 від 06.09.2021

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

дошкільного навчального закладу

 (дитячий садок) спеціального типу № 7 «Зірочка»

Черкаської міської ради

на 2021-2022 навчальний рік

                Схвалено                                         педагогічною радою ДНЗ № 7 протокол № 1 від 26.08.2021 р.

Програма розроблена відповідно до вимог Законів України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти.

1. Мета освітньої програми – реалізація комплексу корекційних, розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей з особливими освітніми потребами ( далі ООП)  від 3 до 7 років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.
2. Завдання програми – суттєве підвищення рівня когнітивного та особистісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6(7) років, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти та спеціальними програмами вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та до самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками  освітнього процесу.

Саме тому в дошкільному навчальному закладі № 7 «Зірочка» метою навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку та розумовою відсталістю є корекційний розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфер, позитивних якостей особистості, що дало б можливість більшості з них після виховання та навчання у дошкільному закладі вчитися у звичайних умовах початкової загальноосвітньої школи, а іншим – продовжити навчання в умовах  інклюзивного чи інтегрованого класу загальноосвітньої школи і здобути цензовий рівень освіти.

Визначена мета виховання і навчання дошкільників з ООП реалізується такими загальноосвітніми завданнями.

Розвивальні:

• формувати уявлення дитини про природу,рукотворний світ, людей, які навколо неї, саму себе, довільність поведінки, самостійність у різних видах діяльності; вміння адекватно оцінювати свої досягнення у продуктивних видах діяльності, власні вчинки та особистісні якості в повсякденному житті; соціальну компетентність, уміння налагоджувати доброзичливі взаємини з людьми різного віку та статі, виконувати різноманітні соціальні ролі; вміння володіти власним тілом, орієнтуватись у власній зовнішності та стані здоров’я, в корисних та шкідливих для дитячого організму впливах;
• розвивати фізичні якості дитини.

        Виховні:

• формувати  позитивне ставлення до природи, предметів, людей, самої себе;
• виховувати культуру поведінки; базові якості особистості (самостійність, працелюбність, людяність, справедливість, самовладання, відповідальність);
• залучати дитину засобами мистецтва до національної та світової культури.

Навчальні:

• формувати пізнавальні вміння (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, запам’ятовувати, осмислювати матеріал); мовленнєві вміння (культуру слухання, формулювання запитань, висловлювання, налагодження спілкування); контрольно-оцінні дії (здійснення найпростіших форм контролю власної діяльності, перевірки зробленого, внесення потрібних корективів, виправлення помилок, оцінювання зробленого). 3. Зміст освітньої програми передбачає:
• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• –         виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• –         утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• –         розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

        Освітню програму дошкільного навчального закладу (дитячий садок) спеціального типу №7 «Зірочка» складено на основі виявлених потреб колективу та батьків вихованців, проблемного аналізу освітнього процесу, моніторингових досліджень рівня розвитку виховання, спеціального спрямування закладу.

Програмовий зміст різних років навчання є логічно і змістовно взаємопов’язаним, поступово ускладнюється та відображає цілісну картину формування різних сфер психічного та інтелектуального розвитку дитини впродовж  дошкільного періоду. Зважаючи на особливості дизонтогенетичного розвитку під час затримки психічного розвитку та розумової відсталості, форму- вання пізнавальної сфери є провідним.

     4 . Нормативно – правове забезпечення

Освітня діяльність в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

• Конституції України
• Закону України «Про освіту»
• Закону України «Про дошкільну освіту»
• Базового компоненту дошкільної освіти
• Програми розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко»
• Програми розвитку дітей дошкільного віку із розумовою відсталістю
• Положення про дошкільний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305)
• Положення про педагогічну раду (затверджено наказом по ДНЗ № 7 від 06.09.2021 № 70)
• Положення про академічну доброчесність та етику (затверджено наказом по ДНЗ № 7 від 06.09.2021 № 69)
• Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (затверджено наказом по ДНЗ № 7 від 06.09.2021 № 68)
• Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234)
• Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 № 446)
• Листа МОН № 1/9-406 від 10.08.2021 «Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році»
• Листа МОН № 1/9-765 від 12.12.2019 «Щодо організації медико-педагогіч-ного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти»
• Листа МОН № 1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»
• Листа МОН № 1/11-1491 від 14.02.2019 «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності  в закладах дошкільної освіти»
• Листа МОН № 1/9-454 від 02.09.2016 «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»
• Листа МОН № 1/9-249 від 19.04.2018 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»
• Листа МОН № 1/9-456 від 02.09.2016 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах»
• Листа МОН № 1/9-546 від 11.10.2017 «Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців»
• Постанови головного державного санітарного лікаря України від 25.08.2021 № 8 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»
• Наказів департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
• Статуту закладу 5.Мова навчання:  українська (державна) 6.Тривалість  навчального року

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. 7.Мережа груп

У 2021-2022 навчальному році укомплектовано 4 групи:

3 групи дітей із ЗПР –  групи № 1,2,4

1 група дітей з розумовою відсталістю – група № 3

Режим роботи закладу:  08.00 – 18.00. Чергова група – 07.30 – 08.00. Вихідні дні – субота,неділя, святкові дні. 8.Пріоритетний напрямок роботи

Дошкільний навчальний заклад № 7 «Зірочка» здійснює освітньо-виховний процес за корекційно-розвитковим напрямком діяльності з дітьми з особливими освітніми потребами.

Пріоритетні  завдання  діяльності дошкільного навчального закладу № 7  «Зірочка» у 2021 -2022 н.р.

1. Продовжувати створювати корекційно-розвиткове, предметно-просторове та соціальне середовище з метою стимулювання емоційного, сенсорного, моторного та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами у відповідності до їх потреб.
2. Формування мовленнєвої компетентності дошкільників з ООП розглядати як базисний компонент життєвої компетентності. Планувати та реалізував-ти мовленнєві завдання в усіх формах життєдіяльності дошкільників. Створювати мовленнєві ситуації для формування культури українського мовлення  та подолання у дітей мовних порушень.
3. Проводити просвітницьку роботу серед батьків щодо нового змісту Державного стандарту дошкільної освіти та завдань батьків, як учасників освітнього процесу, по формуванню ключових компетентностей, важливих для подальшого навчання дитини на наступних рівнях освіти. 9.Види діяльності –організована ігрова діяльність – дидактичні, сюжетно-рольові , режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо; –організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження, віртуальні подорожі, екскурсії у природу, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті, індивідуальна робота; –організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця; –організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична, літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота; –організована комунікативно – мовленнєва діяльність – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота; –організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні світа, розваги; –самостійна діяльність дітей  у дошкільному навчальному закладі носить як індивідуальний, так і груповий характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, рухова, комунікативна тощо.

Організована пізнавальна діяльність проводиться у формі занять. 10. Види і типи занять

В освітньому процесі використовуються різні типи і види занять. 

Типи занять:

• фронтальні заняття (вся група);
• індивідуально-групові (4-6 осіб);
• індивідуальні (1-4 дитини).

Види занять:

• комплексні;
• комбіновані;
• домінантні;
• інтегровані;
• бінарні.

Вчителем-дефектологом і вихователем у спеціальних групах проводяться ігри-заняття з формування сенсорно-пізнавальної, мовленнєвої діяльності, які мають єдину корекційної-розвивальну спрямованість.

Вчитель-дефектолог проводить:

• фронтальні ігри-заняття – з усіма дошкільниками упродовж до 25 хв,;
• підгрупові ігри-заняття – з 4-6 дітьми (залежно від мовного порушення,здібностей та динаміки розвитку дитини) упродовж 25 хв.;
• індивідуальні ігри-заняття – з однією дитиною 10-15 хв.

Розподіл занять на  тиждень в організованих видах діяльності укладається з урахуванням тематичних розділів програми «Віконечко» та Програми розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю,  відповідно до наказу МОН України від 20.04.2015р. № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження  на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями та особливостями дітей спеціального дошкільного закладу.

Розподіл занять на тиждень на дитину

на 2021/2022 н.р.

Види діяльності	Кількість занять на тиждень у групах,де діти із ЗПР	Кількість занять на тиждень у групі,де діти із розумовою відсталістю (гр. № 3)
середня	старша
Розвиваємо мову та мовлення	3	3	3
Цікава математика	2	2	2
Дитина і навколишній світ	1	1	1
Рідна природа	1	2	1
Виховуємо здорову дитину (фізкультура)	3	3	3
Образотворча діяльність	5	5	5
Праця	1	1	1
Музичне виховання. Ритміка	2	2	2
Загальна кількість занять на тиждень	15	16	15
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах0

       Примітка: години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. 11. Інноваційна діяльність

Для підвищення якості освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі запроваджуються інноваційні освітні технології:

• ейдетика;
• мнемотехніка;
• інформаційно-комунікативні технології;
• пісочна терапія;
• психогімнастика;
• дихальна гімнастика;
• пальчикова гімнастика;
• елементи педагогіки М.Монтессорі;
• елементи методики Макота Шічіда. 12.Програмно-методичне забезпечення освітньої діяльності

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2021/2022 навчальному році.

В освітньому процесі закладу зміст Базового компоненту дошкільної освіти забезпечується через реалізацію:

комплексних програм

• Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко»  ( наказ МОН України від 24.07.2018р. № 802);
• Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю (від 12.04.2013 № 1/11-6940) 13.Кадрове забезпечення

Дошкільний навчальний заклад № 7 «Зірочка» укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом згідно штатного розкладу. Загальна кількість працівників складає 28 осіб, з них – 15 педагогічних працівників, 1 – медичний працівник та 12 осіб обслуговуючого персоналу.

Якісний склад педагогічних працівників

      Всього вихователів –  7 осіб    

Освітній рівень вихователів	Кваліфікаційні категорії	С т а ж педагогічної роботи
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Вища дошкільна	Вища педагогічна	Базова вища	Неповна вища	Вища категорія	Перша категорія	Друга категорія	Спеціаліст	Звання «вихователь-методист»	До 5 років	До 10 років	До 20 років	До 30 років	Більше 30 років
1	3	–	3	–	2	1	4	1	1	–	1	3	2

Відомості про інших педагогічних працівників:

№ п/п	П.І.П. (повністю)	Посада	Освіта	Пед. стаж	Категорія	Рік атестації	Рік курсової перепід- готовки
1	2	3	4	5	6	7	8
1.   2.     3.   4.     5.     6.     7.	Мацнєва Інна Василівна Медведєва Наталія Всеволодівна Млявко Інна Юріївна Ткач Вікторія Миколаївна Самойленко Валентина Іванівна Чорноус Світлана Олександрівна Пасічник Ірина Григорівна	завідувач     ДНЗ вихователь- методист   практичний психолог музичний керівник   вчитель- дефектолог   вчитель- дефектолог   вчитель-дефектолог	повна вища   повна вища     повна вища   повна вища     повна вища     повна вища     повна вища	28р.   25р.     8р.   19р.     49р.     6р.     8р.	«спеціаліст І категорії»   «спеціаліст ІІ категорії» «спеціаліст ІІ категорії»    «спеціаліст І категорії»   «спеціаліст»     «спеціаліст»	2019   2020     2020   2018     2018     –     –	2013   2019     2020   2017     2016     –     –

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться згідно договору з Черкаським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників та шляхом самоосвіти. 14. Моніторинг рівня сформованості компетенції дітей

Оцінювання рівня сформованості компетенції дітей проводиться вихователя- ми та вчителями-дефектологами тричі на рік : листопад, лютий, травень. 15. Перспективи виконання програми

Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини з особливими освітніми потребами напередодні вступу до школи:

• майже сформовані основні фізичні якості, рухові уміння;
• мовлення виразне, правильна вимова переважної більшості звуків;
• вербально позначають багато вжиткових предметів, пояснюють їхнє призначення;
• мають певний лексичний запас, збагачений різними частинами мови;
• передають словами свій фізичний та психічний стан;
• орієнтуються у назвах основних емоцій. Розповідають про ситуації, пов’язані з ними;
• можуть розповісти про себе як представника певної статі;
• володіють українською мовою, монологічним та діалогічним мовленням;
• знають про сімейні свята та традиції;
• дотримуються правил безпеки життєдіяльності;
• дотримуються правил поведінки.