Творчі здібності яскравіше проявляються у дітей у віці трьох-п’яти років. У шість років спостерігається спад, який, на думку вчених, вважається наслідком зменшення ролі несвідомого в регуляції поведінки й зростання критичності, розсудливості у свідомості. Спаду не відбувається, якщо цілеспрямовано займатися розвитком творчих здібностей дитини. Потреба в цілеспрямованому формуванні творчих здібностей вже усвідомлюється психологами й педагогами. Залишається відкритим запитання про прийнятні й дієві форми, методики навчання дошкільнят, що дозволяють розв’язувати проблему розвитку творчих здібностей.

Формуванню творчих здібностей дошкільнят з урахуванням зазначених тенденцій може сприяти використання елементів теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), автором якої є Г. Альтшуллер. Теорія розв’язання винахідницьких задач покликана формувати винахідницьке мислення – це системне мислення, яке виявляє і вирішує розбіжності, що лежать в глибині складної проблеми (винахідницької задачі).

Переваги використання елементів ТРВЗ:

• є універсальним інструментарієм;
• дозволяє розкрити індивідуальність кожної дитини;
• стимулює взаємообмін оригінальними ідеями;
• допомагає відчути смак успіху в досягненні поставлених цілей;
• стимулює творче, активне самостійне мислення;
• розвиває дитячу фантазію, яка знаходить втілення в ігровій, практичної, художньої діяльності;
• допомагає сформувати особистість, здатну запропонувати нестандартне рішення, знайти вихід зі скрутної ситуації, допомогти іншим поглянути на проблему під іншим кутом зору.

Принципи побудови занять:

• при мінімумі повідомлення інформації – максимум міркувань;
• бажана форма для обговорення завдань і проблемних ситуацій – мозковий штурм;
• активізація творчої уяви;
• використання в процесі «пошуку істини» всіх, доступних для дитини, засобів сприйняття й операцій: укладення, причинно-наслідкові зв’язки та інше;
• підхід до світу як до єдиного комплексу взаємопов’язаних елементів. 

Методи:

• Метод фокальних об’єктів;
• «Мозковий штурм»;
• Морфологічний аналіз;
• Метод «фантограм»;
• Метод оператор РЧВ;
• Метод «моделювання маленькими чоловічками»;
• «Коло Луллія»;
• Синектика або метод аналогій. 

Метод фокальних об’єктів

Метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об’єкту властивостей або ознак випадкових об’єктів.

Інші назви: Метод каталогу, Метод випадкових об’єктів.

«Мозковий штурм»

Розв’язання проблеми: що буде, якщо весь час ітиме сніг?

Гра “Відгадай”

За імітацією рухів відгадати зимову розвагу, використовується як фізкультхвилинка.

Морфологічний аналіз

1. Точно сформулювати проблему.
2. Визначити найважливіші елементи об’єкта.
3. Визначити варіанти виконання елементів.
4. Занести їх в таблицю.
5. Оцінити всі наявні в таблиці варіанти.
6. Вибрати оптимальний варіант.

Метод “Фантограм”

Допомагає побудувати асоціативний ряд слів до названого предмета чи явища. Виховательназиває певне слово, а діти – слова, які асоціюються із цим словом.

Що було б якби….

Став комар великим. Його хоботок став хоботищем, ніжки – ножищами, крильця – криліщами. Вилетів комар з лісу, озирнувся …, а лісу-то і немає, одні пеньки стоять. Все своїми крилами зрубав. Захотілося комару пообідати, шукає собі здобич, а знайти не може, великий адже – всі його побачили, аж і сховалися. «Треба в місто летіти до людини », вирішив комар. Полетів, та тільки про будинки крила обламав, хоботище погнув, лапу об асфальт обдер. Стало йому боляче і гірко, та так, що він відразу і прокинувся, і дуже зрадів своєму ма-а-а-ленькому зросту.

Як можна розвивати уяву у дошкільнят?

1. Розповідайте історії та казки. Використовуйте емоції, інтонацію. Вкладайте в розповідь своє відношення до подій, героїв та їхніх вчинків.
2. Карлючки. Це перші маніпуляції олівцем (пензликом) і папером. Бажано обговорювати, допомогти дитині називати зображення.
3. Малювання. Діти малюють те, про що думають. Вони ніби живуть в малюнку. Це один з найдоступніших способів самовираження дитини.
4. Домальовування контурів, частин зображень предметів, геометричних фігур.
5. Придумування казок, історій. Можна створювати казки по колу, коли учасники почергово розгортають сюжет. Можна змінювати початок, кінець казки, оповідання або окремої частини твору.
6. Займайтесь мистецтвом. Давайте можливість дітям вільно самовиражатися через акт творення образів, через тактильні відчуття.
7. Використовуйте різні матеріали. У творчій діяльності, грі, навчанні. Пропонуйте їм матеріали (конструктор, будівельний матеріал, глину, пластилін, пісок), які дають можливість багаторазового їх використання, трансформації.
8. Обмежуйте кількість образів, які сприймає дитина. Йдеться про телевізор, інтернет – сприйняті за допомогою ЗМІ образи виховують споживацьку філософію, яка згубно впливає на творчий потенціал особистості. У такий спосіб ви забезпечите дітям можливість відчувати свій внутрішній простір.

 Дидактична гра «Різнокольорова галявина».

На столах сім картонних прямокутників — «галявин» різного кольору (червоний, синій, зелений, жовтий, фіолетовий, оранжевий, чорний) з отворами для силуетних картинок.
Сім наборів силуетних зображень предметів різного кольору (ялинка, машинка, квітка, чашка, рибка, грибок, мотрійка, літак тощо). Дітям необхідно розкласти предмети на галявину відповідного кольору.
Дидактична гра «Посади метелика на пелюстку».

У дітей на столі квітка, яка має дев’ять пелюсток різного кольору: червону, синю, блакитну, білу, зелену, чорну, оранжеву, фіолетову, жовту. І кошик, в якому силуетні зображення метеликів такого самого кольору, як і пелюстки.
— Скільки квіток? А скільки на ній пелюсток? Якого вони кольору? Скільки метеликів? А якого вони кольору?
Діти розкладають метеликів на відповідні пелюстки.
Під час гри закріплюються поняття «такий — не такий», «різні», «однакові (за кольором)».

  Ігрова ситуація: загадка про кульбабку.
Сонце луг поцілувало —
Все довкола жовтим стало.
Дуже сонечко пригріло —
Жовта фарба побіліла.
Літній вітерець повіяв —
Білий килимок розвіяв. (Кульбабка.)
Розглядання ілюстрації «Кульбабка» та бесіда за змістом.
Запитання: Якого кольору кульбабки? Якої форми? Де вони ростуть? На що схожі кульбабки?
Читання вірша Н. Забіли «Кульбабка».
На леваду я пішла б,
Ціла купа там кульбаб:
Ніби сонечка малі,
Посідали на землі.
Запитання: Про які квіти розповідається у віршику? Чи бачили ви квіточки кульбабки? На що схожі квіточки кульбабки?
Дидактична гра «Збери букет».

На столику стоять вазочки різних кольорів, посередині — кошик із квітами таких самих кольорів, як і вазочки.
Дитина повинні поставити квіти у вазочки відповідного кольору. Дорослий стежить, щоб до вазочок не потрапили квіти іншого кольору.

УКРАЇНА

Черкаська міська рада

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

НАКАЗ

Від

17.03.2020

№

188

м. Черкаси

Про організаційні заходи для запобігання

поширенню коронавірусу COVID-19

              На виконання статей 29,32 Закону України «Про захист населення від інфекційних   хвороб»,   постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про  запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12.03.2020 № 240 «Про запобігання поширенню коронавірусної інфекції СOVID-19», відповідно підпункту 2 пункту 13 Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2016 року № 1400, зареєстрованого в Міністерстві   юстиції    України   14 грудня 2016 року за № 1623/29752 (далі – Положення про функціональну підсистему), наказу   Міністерства   освіти і науки України від 16.03.2020 № 406 «Про організаційні заходи для запобігання  поширенню коронавірусу COVID-19», листа  Міністерства освіти  і  науки    України     від 11.03.2020 № 1/9-154, наказу департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 12.03.2020 № 180 «Про заходи щодо запобігання поширенню коронавірусу  СOVID-19», з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції СOVID-19 

НАКАЗУЮ:

1.  Управлінню освіти департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (Степко Є.П.), керівникам закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти в  межах компетенції на період карантину забезпечити:

1. дотримання заборони проведення освітніх, культурних, спортивних та інших масових заходів, відвідування закладів освіти її здобувачами;
   1. виконання освітніх програм закладів освіти, зокрема шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами, та у виняткових випадках шляхом ущільнення графіку освітнього процесу, а також виконання працівниками закладів освіти іншої роботи (організаційно-педагогічної, методичної, наукової тощо) (крім закладів дошкільної, позашкільної освіти);
   1. проведення інформування здобувачів освіти та працівників щодо заходів профілактики, проявів хвороби та дій у випадку захворювання;
   1. проведення у закладах освіти профілактичних та дезінфекційних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19;
   1. відтермінування  проведення атестації працівників закладів освіти та проведення засідань відповідних атестаційних комісій;
   1.    режим підвищеної готовності підсистеми навчання здобувачів освіти та працівників діям у надзвичайних ситуаціях відповідно до підпункту 2 пункту 13 Положення про функціональну підсистему;
   1. припинення відряджень працівників;
   1. виконання рішень місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
2. Керівникам закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) на період карантину забезпечити:
   1. запровадження гнучкого (дистанційного) режиму роботи працівників закладів освіти відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2006 року № 359;
   1. припинення запрошення іноземних громадян на навчання та прийом іноземних делегацій;
   1. відміну екскурсійних поїздок;
   1. проведення відповідними службами комплексу робіт щодо підтримання функціонування інженерних споруд, мереж, комунікацій закладів.
3. Пункт 3 наказу департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 02.09.2019 № 612 «Про створення атестаційної комісії департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з атестації керівників та педагогічних працівників у 2019-2020 навчальному році»  відмінити та відтермінувати проведення засідання атестаційної комісії департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з атестації педагогічних  працівників до закінчення карантину.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника управління освіти Степка Є.П.

Директор департаменту                                                                   С.П.Воронов

УКРАЇНА

Черкаська міська рада

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

НАКАЗ

Від 31.03.2020 №224

м. Черкаси

Про умови та оплату праці працівників

закладів освіти м. Черкаси у період

поширення коронавірусу COVID-19

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», наказу Міністерства освіти і науки Україна від 16.03.2020 №406, керуючись підпунктом 17 пункту 8 Положення про Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації від 22.05.2019 №373, беручи до уваги статтю 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Указ Президента України від 13.03.2020 №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-coV-2», підпункт 2 пункту 13 Положення про Функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2016 року №1400, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2016 року за № 1623/29752, листа Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки освіти і науки України від 17.03.2020 № 1/9-162, №02-5/202, наказу департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 17.03.2020 №188 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19»,

НАКАЗУЮ:

1. Керівникам закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти в межах компетенції на період карантину:
   1. Продовжити роботу щодо виконання освітніх програм шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами (крім закладів дошкільної, позашкільної освіти).
   1. Розглянути можливість запровадження для працівників гнучкого та/або дистанційного режиму роботи відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2006 року №359.
   1. Не допускати примусового відправлення працівників у відпустки, зокрема без збереження заробітної плати, на період призупинення навчання.
   1. Зберігати за працівниками на період карантину середню заробітну плату, розмір якої визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
   1. Вважати працівників, які фактично не виходять на роботу під час карантину, такими, які не виходять на роботу у зв’язку з простоєм; згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України простій – це призупинення роботи, викликане невідворотною силою або іншими обставинами. Зберігати за працівниками середній заробіток за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, відповідно до частини 3 статті 113 Кодексу законів про працю України. Цей пункт наказу застосовувати до працівників, які за трудовими функціями (посадовими обов’язками) не можуть виконувати роботу поза межами закладу освіти.
2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління освіти Степка Є.П. та начальника управління економічного розвитку, планування, звітності та обліку Бєлова Б.О.

Директор департаменту                                                           С.П.Воронов

 І. Загальні положення

1.1. Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) спеціального типу № 7 “Зірочка” Черкаської міської ради (далі -ДНЗ) – це навчальний заклад для дітей віком від 3 до 7 років з затримкою психічного розвитку. Дошкільний заклад належить до дошкільних закладів компенсуючого типу.

1.2. Цей Статут розроблений на підставі Закону України “Про дошкільну освіту”, Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.03.2003 № 305 (із змінами), і є документом, який регламентує діяльність ДНЗ № 7 “Зірочка”.

1.3 ДНЗ в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”,”Про охорону дитинства”, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами, наказами МОН України, рішеннями Черкаської міської ради і її виконавчого комітету, наказами департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, Положенням про дошкільний заклад України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 № 305 та цим Статутом.

1.4. ДНЗ створено рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів м.Черкаси від 30.06.1961 р. № 388.

1.5. Дошкільний заклад належить до міської комунальної власності. Власником майна є Черкаська міська рада (далі – власник), яка через уповноважений орган – департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, здійснює управління, фінансування дошкільного закладу,його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, споруди,обладнання, транспортні засоби, організовує ремонт і будівництво приміщень,їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

1.6. Головною метою ДНЗ є забезпечення реалізації права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

1.7. Головним завданням дошкільного закладу є :

–  збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров”я дитини;

–  виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або меншин та рідної мови, національних цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

–  створення умов сприятливих для перебування і харчування дітей, корекційної спрямованості їх навчання і виховання;

–  забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом спеціально організованого педагогічного процесу;

–  формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

–  виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

–  здійснення соціально-педагогічного патронату сім”ї.

1.8. Діяльність ДНЗ будується на таких принципах:

–  доступність до кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

– рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

–  єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;

–  диференційованого підходу в корекційному навчанні і вихованні;

– єдність виховних впливів сім”ї і ДНЗ;

– наступність і перспективність між дошкільною і початковою загальною освітою;

–  світський характер дошкільної освіти;

–  особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;

–  демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

–  відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров”я дитини дошкільного віку.

1.9. Дошкільний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством, державою за:

– реалізацію головних завдань, визначених законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”;

–  безпечні і нешкідливі умови освітньої діяльності;

–  дотримання Базового компонента дошкільної освіти;

–  дотримання договірних зобов”язань з іншими суб”єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності та приватними особами, у тому числі зобов”язань за міжнародними угодами;

–  дотримання фінансової дисципліни, збереження матеріально-технічної бази.

1.10.  Дошкільний заклад має право:

–  визначати форми та засоби організації навчально-виховного процесу згідно програм розвитку дітей з затримкою психічного розвитку із затверджених в установленому порядку Міністерством освіти і науки України;

–  спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіалами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;

– організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

– отримувати кошти і матеріальні цінності від органів державного управління, юридичних і фізичних осіб у порядку визначеному чинним законодавством України;

–  розвивати власну матеріальну базу;

–  спрямовувати кошти ДНЗ на будівництво або благоустрій закладу в межах та порядку визначеному чинним законодавством України.

1.11. В ДНЗ визначена українська мова навчання.

1.12. Дошкільний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства.

1.13. Дошкільний заклад може входити до складу навчально-виховних комплексів, навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації, а також навчально-виховних об”єднань з дошкільними, позашкільними та іншими навчально-виховними закладами для задоволення культурно-освітніх потреб вихованців.

1.14. ДНЗ створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров”я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

1.15. Контроль та нагляд за організацією медичних та санітарно-гігієнічних заходів з охорони здоров”я, якістю харчування вихованців ДНЗ покладається на органи охорони здоров”я міста та територіальну санітарно-епідеміологічну службу.

1.16. ДНЗ самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про ДНЗ та даним Статутом.

1.17.Взаємовідносини ДНЗ з юридичними та фізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством, договорами, що укладені між ними.

1.18. ДНЗ діє на підставі Статуту, який розробляється закладом, погоджується департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, затверджується власником і реєструється відповідно до чинного законодавства.

1.19. Ліквідація та реорганізація ДНЗ здійснюється відповідно до законодавства.

ІІ. Комплектування дошкільного закладу

2.1. До ДНЗ зараховуються діти з діагнозом затримка психічного розвитку.

2.2. У групи для дітей з затримкою психічного розвитку зараховуються діти з 3-х до 7-ми років.

2.3. Тривалість перебування дітей в ДНЗ спеціального типу – від зарахування до початку шкільного навчання.

2.4. У разі необхідності тривалість перебування в ДНЗ  може бути продовжено до 8-ми років після діагностичного обстеження дитини, висновку міської ПМПК і направлення департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

2.5. Комплектування ДНЗ дітьми здійснюється за направленням департаменту освіти та гуианітарної політики Черкаської міської ради.

2.6. Комплектування ДНЗ здійснюється протягом календарного року відповідно до вимог Порядку комплектування ДНЗ (груп) компенсуючого типу, затвердженого спільним наказом МОН і МОЗ України від 27.03.2006 р. № 240/165.

2.7.Наповнюваність груп в ДНЗ здійснюється згідно з нормативами, затвердженими наказом МОН України від 20.02.2002р. № 128, заєстрованим Міністерством юстиції України 06.03.2002р. за № 229/6517.

2.8. Прийом дітей до ДНЗ здійснюється завдувачем протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров”я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ДНЗ, довідки дільничого лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

2.9. Під час прийому дитини до ДНЗ , завідувач зобов”язаний ознайомити батьків або осіб,що їх замінюють, із Статутом ДНЗ, іншими документами, що регламентують його діяльність.

2.10. Для зарахування дитини в ДНЗ батькам або особам, що їх замінюють, необхідно пред”явити : заяву, свідоцтво про народження дитини, направлення департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, висновок міської ПМПК, медичну довідку про стан здоров”я дитини, довідку про щеплення, довідку дільничого лікаря проепідеміологічне оточення.

2.11. Групи в ДНЗ комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими), сімейними (родинними) ознаками. Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей однакового віку або з різницею у віці. Комплектування групи за сімейними (родинними) ознаками передбачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родинних стосунках.

2.12. Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігєнічних норм і правил утримання дітей в ДНЗ з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють. Засновник може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми в ДНЗ.

2.13. Преведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється наприкінці оздоровчого періоду (серпень).

2.14  За дитиною зберігається місце в ДНЗ у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, реабілітації, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

2.15. Відрахування дитини з ДНЗ може здійснюватись: за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють; на підставі медичного висновку про стан здоров”я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування в ДНЗ даного типу (такий висновок одночасно повинен містити рекомендації щодо типу ДНЗ, в якому доцільніше подальше перебування дитини); у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

2.16. Адміністрація ДНЗ зобов”язана письмово із зазначенням причин повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 кален.днів.

2.17. Забороняється безпідставне відрахування дитини з ДНЗ.

ІІІ. Режим  роботи дошкільного закладу

3.1. Заклад розрахований на 63 місця і працює 5 днів у тиждень, за 10 годинним режимом роботи. За рішенням засновника (власника) можуть бути організовані групи з іншим режимом роботи. Початок  та закінчення роботи закладу визначається завідувачем закладу, з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють, та погоджується органами управління освітою та охорони здоров”я.

3.2. Діяльність ДНЗ на оздоровчий період регламентується окремим планом, який схвалюється педагогічною радою, затверджується завідувачем закладу, погоджується з департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та територіальною сан.-епід. службою.

ІY. Організація освітнього процесу

4.1.Зміст дошкільної  освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та реалізується згідно з програмою розвитку дітей з затримкою психічного розвитку та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку МОН.

4.2. Організація освітнього процесу в ДНЗ будується на педагогічно обгрунтованих вихователями, учителями-дефектологами загальних і корекційних засобах, формах і методах навчання і виховання, забезпечуючи вихованцям здобуття дошкільної освіти. Освітня робота проводиться з урахуванням психофізичних особливостей дітей.

4.3. ДНЗ для здійснення освтнього процесу має право обирати програму розвитку дітей з затримкою психічного розвитку із затверджених в установленому порядку МОН.

4.4. Діяльність ДНЗ регламентується планом роботи, який складається на навчальний рік і оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується завідувачем закладу та погоджується з відповідним органом управління освітою.

4.5. Навчальний рік в ДНЗ починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, а оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня.

4.6. ДНЗ відповідно до статутних цілей і завдань може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі угоди між батьками або особами,які їх замінюють, та ДНЗ у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного МОН разом з МОЗ.

4.7. Відмова батьків або осіб, які їх замінюють, від запропонованих освітніх послуг не може бути підставою для відрахування дитини з ДНЗ.

4.8. Платні послуги не можуть надаватися замість або в рамках Державної базової програми.

                                                                                        V. Організація харчування дітей

5.1. ДНЗ забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно з МОН за погодженням з Мінфіном.

5.2. Харчування дітей в ДНЗ та його кратність залежить від режиму роботи закладу та тривалості перебування в ньому дітей.

5.3. Для дітей, які перебувають в ДНЗ менше 6 годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками або особами, які їх замінюють.

5.4. Контроль за організацією харчування, вітамінізацією страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, надходженням сертифікованих продуктів та правильністю їх зберігання , дотримання термінів реалізації продуктів, зберіганням добових проб покладається на відповідального медичного працівника та завідувача ДНЗ.

5.5. В ДНЗ за встановленою формою ведеться журнал бракеражу сирої і готової продукції, санітарний журнал харчоблоку.

5.6. Порядок забезпечення ДНЗ продуктами харчування визначається власником і здійснються організацією або фізичними особами, які на це мають відповідні дозволи на здійснення  такої діяльності і з якими укладено угоди про забезпечення продуктами харчування відповідно вимог санітарного законодавства.

5.7. Контроль і державний нагляд за якістю харчування в ДНЗ покладається на органи охорони здоров”я міста.

5.8. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей в ДНЗ у розмірі, що визначається чинним законодавством України.

5.9. Контроль за організацією харчування в ДНЗ покладається на завідувача дошкільним закладом.

 VІ. Медичне  обслуговування дітей у дошкільному закладі

6.1. Медичне  обслуговування дітей в ДНЗ здійснюється на безоплатній основі медичними працівниками, які  входять до штату цього закладу або відповідних закладів охорони здоров”я, і передбачає проведення обов”язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, надання невідкладної медичної допомоги на до госпітальному етапі, організацію заходів для госпіталізації (у разі показань) та інформування про це батьків або осіб, які їх замінюють.

 6.2. До основних обов”зків медичних працівників ДНЗ належать : моніторинг стану здоров”я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, надання їм невідкладної медичної допомоги ; організація і проведення медичних оглядів, у тому числі, поглиблених, профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів, оцінка їх ефективності ; здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму освітньої діяльності, навчального навантаження ; медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ; проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу.

6.3. Для зміцнення лікувально-оздоровчої роботи в ДНЗ обладнуються відповідні медичні кабінети та приміщення.

VІІ. Учасники освітнього процесу

7.1.Учасниками освітнього процесу у сфері дошкільної освіти є : діти дошкільного віку, вихованці; завідувач, вихователь-методист, учителі-дефектологи, вихователі, практичний психолог, музичні керівники та інші спеціалісти ;помічники вихователів; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії.

7.2. Права дитини у сфері дошкільної освіти : безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах; корекцію психофізичного розвитку; здоровий спосіб життя; отримання кваліфікаційної допомоги у навчанні; безпечні та нешкідливі для здоров”я умови утримання, розвитку, виховання та навчання; захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров”ю, моральному та духовному розвитку; безоплатне медичне обслуговування у державних і комунальних ДНЗ; захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров”ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності.

7.3. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати ДНЗ та форму здобуття дитиною дошкільної освіти; брати участь у поліпшенні організації навчально-виховного процесу та зміцненні матеріально-технічної бази закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування ДНЗ; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей; захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.

7.4. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов”язані: виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля; забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою; постійно дбати про фізичне здоров”я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей; поважати гідність дитини; своєчасно повідомляти ДНЗ про можливість відсутності або хвороби; виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв.

7.5. Педагогічний працівник ДНЗ – особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов”язки.

7.6. Педагогічних та інших працівників ДНЗ призначає на посади та звільняє з посади його завідувач.

7.7. Педагогічне навантаження педагогічного працівника ДНЗ встановлюється відповідно до чинного законодавства України. Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників ДНЗ здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.

7.8. Трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законами України “Про освіту”,”Про дошкільну освіту” та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

7.9. На посаду педпрацівника ДНЗ призначається особа, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, а саме освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста (до введення  в дію Закону України “Про освіту” – вищу або середню спеціальну освіту), а також стан здоров”я якої дозволяє виконувати професійні обов”язки.

7.10. Педпрацівники ДНЗ підлягають атестації, яка є обов”язковою і здійснюється один раз на п”ять років.

7.11.Педпрацівники ДНЗ мають право: на вільний вибір педагогічно доцільних форм, методів і засобів роботи з дітьми; брати участь у роботі органів самоврядування закладу; на підвищення кваліфікації, участь у методичних об”єднаннях, нарадах тощо; проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи закладу; на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства; об”єднуватися у професійні спілки та бути членами інших громадських об”єднань, діяльність яких не заборонена законодавством; на захист професійної честі та власної гідності.

7.12.Педпрацівники ДНЗ зобов”язані: виконувати статут, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору; дотримуватися педагогічної етики, норм загальнолюдської моралі, поважати гідність дитини та її батьків; забезпечувати умови для засвоєння дітьми навчальних програм, сприяти розвитку здібностей дітей; відповідати за наслідки своєї роботи по навчанню і вихованню дітей перед керівництвом закладу; забезпечувати емоційний комфорт, зихист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять її здоров”ю, а також від фізичного та психологічного насильства; постійно підвищувати професійну, педагогічну майстерність, загальну культуру займатися пошуковою роботою з вихованцями для поглиблення їх знань.

7.13. Працівники ДНЗ несуть відповідальність за збереження життя вихованців, їх фізичне і психічне здоров”я відповідно до законодавства.

7.14. Права, обов”язки та соціальні гарантії інших працівників ДНЗ регулюються трудовим законодавством та правилами внутрішнього розпорядку ДНЗ.

7.15. Працівники ДНЗ проходять періодичні безоплатні медичні огляди  в установленому законодавством порядку.

VІІІ. Управління дошкільним закладом

8.1. Управління ДНЗ здійснюється власником через уповноважений орган – департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

8.2. Безпосереднє керівництво роботою ДНЗ здійснює його завідувач, який призначається на посаду у порядку визначеному чинним законодавством. На посаду завідувача ДНЗ призначається особа, яке є громадянином України, має відповідну вищу педагогічну освіту не нижче освітнього кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, стаж педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов”язків.

8.3. Завідувач дошкільного закладу : здійснює керівництво і контроль за діяльністю ДНЗ; діє від імені закладу, представляє його в державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами; розпоряджається в установленому порядку майном, коштами ДНЗ і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників ДНЗ; затверджує штатний розпис за погодженням із засновником (власником) ДНЗ; контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей; затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом; забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників; відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених законом України “Про дошкільну освіту” та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту і обсягу; контролює відповідність застосовуваних форм, методів і засобів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізіологічним особливостям, здібностям і потребам; підтримує ініціативу щодо вдосконалення навчально-виховної роботи, заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів; організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють; щороку звітує про свою діяльність на загальних зборах (конференціях) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють.

8.4. Органом громадського самоврядування у ДНЗ є загальні збори колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, скликаються не рідше одного разу на рік.

8.5. Загальні збори (конференція) : обирають раду ДНЗ, її членів і голову, встановлюють строк їх повноважень; заслуховують звіт завідувача з питань статутної діяльності закладу, голови ради ДНЗ, дають їх оцінку шляхом таємного або відкритого голосування; розглядають питання навчально-виховної, методичної та фінансово-господарської діяльності ДНЗ; затверджують основні напрями вдосконалення роботи і розвитку ДНЗ.

8.6. У період між загальними зборами (конференціями) діє рада ДНЗ, діяльність якої регулюється статутом.

8.7. Рада ДНЗ організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій), розглядає питання поліпшення умов для здобуття дошкільної освіти, зміцнення матеріально-технічної бази, поповнення й використання бюджету закладу, вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу, погоджує зміст і форми з педагогічної освіти батьків. До складу ради ДНЗ обираються пропорційно представники від педколективу і батьків або осіб, які їх замінюють. Засідання ради ДНЗ є правомірним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів.

8.8.У ДНЗ може створюватись і діяти піклувальна рада – орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян з метою залучення громадськості до розв”язання проблем освіти, забезпечення  сприятливих умов ефективної роботи ДНЗ. Піклувальна рада (у складі 7-15 осіб) створюється за рішенням загальних зборів або ради ДНЗ. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах і працюють на громадських засадах. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше ніж чотири рази на рік.

8.9. Основними завданнями піклувальної ради є :  співпраця з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, навчальними закладами, окремими громадянами спрямована на поліпшення умов утримання дітей в ДНЗ; сприяння зміцненню матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної, лікувально-оздоровчої бази ДНЗ; сприяння залученню додаткових джерел фінансування ДНЗ; сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на охорону життя та здоров”я учасників освітнього процесу; організація дозвілля та оздоровлення дітей і працівників ДНЗ; стимулювання творчої праці педагогічних працівників; всебічне зміцнення зв”язків між родинами дітей та ДНЗ; сприяння соціально-правовому захисту учасників освітнього процесу.

8.10. У дошкільному закладі за рішенням загальних зборів можуть створюватись і діяти батьківський комітет.

8.11. Колегіальним постійно діючим органом управління ДНЗ є педагогічна рада. Педагогічна рада створюється в усіх ДНЗ незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за нявності не менше трьох педпрацівників. До складу педради ДНЗ входять завідувач, вихователі-методисти, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з фізкультури, музичні керівники, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради ДНЗ можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії. На засідання педради можуть бути запрошені представники громадських організацій, педпрацівники загальноосвітніх закладів, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педради, мають право дорадчого голосу. Головою педради ДНЗ є його завідувач. Педрада обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік.

8.12. Педагогічна рада ДНЗ: оцінює результативність реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей по кожній віковій групі; розглядає питання удосконалення організації навчально-виховного процесу в ДНЗ; визначає план роботи ДНЗ та педагогічне навантаження  педагогічних працівників; затверджує заходи щодо зміцнення здоров”я дітей; обговорює питання  підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності в ДНЗ; визначає шляхи співпраці ДНЗ з сім”єю; розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників ДНЗ; заслуховує звіти педпрацівників, які проходять атестацію; затверджує план підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників; розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні заклади.

           ІX. Фінансово-господарська діяльність та майно дошкільного закладу 

9.1. Фінансово-господарська діяльність ДНЗ  проводиться відповідно  до законодавства та його статуту. 

9.2. Фінансово-господарська діяльність ДНЗ провадиться на основі кошторису, який складається і затверджується відповідно до законодавства.

9.3. Джерелами фінансування ДНЗ є кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внаски фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.

9.4. Штатні розписи ДНЗ затверджуються відповідним органом управління освітою.

9.5. Метеріально-технічна база ДНЗ включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі ДНЗ або централізованої бухгалтерії, яка обслуговує цей заклад.

9.6.ДНЗ за погодженням із засновником (власником) може придбати і орендувати необхідне обладнання та інше майно; отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством.

9.7. Порядок ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності в ДНЗ здійснюється відповідно до законодавства. Бухгалтерський облік ДНЗ здійснюється централізованою бухгалтерією департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

9.8.Розпорядником коштів згідно з кошторисом є завідувач закладу.

9.9. Фінансово-господарська діяльність ДНЗ проводиться на основі кошторису. Кошторис та план асигнувань складається  і затверджується згідно із законодавством України.

9.10. Доходи (прибутки) або їх частини та майно не підлягають розподілу серед (засновників) членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов”язаних з ними осіб.

9.11. Доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання закладу (неприбуткової організації), реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим статутом.

                       X. Міжнародне співробітництво

10. Міжнародне співробітництво у ситемі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Законів “Про освіту” та “Про дошкільну освіту”, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України.

XІ. Контроль за діяльністю

11.1. Державний контроль за діяльністю ДНЗ здійснюють Державна інспекція навчальних закладів та місцеві органи управління освітою.

11.2. Основною формою державного контролю за діяльністю ДНЗ є державна атестація, яка проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому МОН.

11.3. Зміст, форми та періодичність контролю, не пов”язаного з навчально-виховним процесом в ДНЗ, встановлюється їх засновником (власником).

11.4. У період між атестаціями проводяться перевірки (інспектування) дошкільного закладу з питань, пов”язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначається власником, проводяться, як правило 1-2 рази на рік, з інших питань – відповідно до законодавства.

11.5. Контроль за організацією медичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, якістю харчування дітей покладається на міську дитячу лікарню, територіальну санітарно-епідеміологічну службу і здійснюється відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні” від 22.06.1999 р. №1109 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р.№ 1217 та від 04.09.2003 р. № 1402).

                                                   XІІ. Реорганізація або ліквідація дошкільного закладу

12.1.Реорганізація і ліквідація ДНЗ здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

12.2. У разі ліквідації ДНЗ вивільнені приміщення використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання  чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

12.3. Реорганізація і ліквідація ДНЗ здійснюється за рішенням сесії міської ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників).

12.4. При ліквідації або реорганізації дошкільного закладу дітям, які виховуються в ньому, повинна бути забезпечена можливість продовження навчання та виховання відповідно до чинного законодавства.

12.5. При реорганізації чи ліквідації дошкільного закладу працівникам, які звільняються або переводяться, гарнтується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства про працю України.

12.6. У разі припинення роботи закладу (у результаті його ліквідації, злиття, поділу , приєднання або перетворення) його активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу відповідного бюджету. 

1. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. Потяг до самостійності закладено в кожній людині генетично. Батьки, обмежуючи її нескінченними «не можна», обмежують бажання діяти самостійно. Спочатку мама не дозволяє лізти на гірку чи гойдалку: «Не можна, не лізь, бо впадеш», – а потім дивується, чому дитина не може погратися на майданчику сама? Але всі ми хвилюємося за наших дітей. Що ж робити? Намагатися пропонувати способи, які категорично не забороняють виконувати дитині певні дії, наприклад, «на гірку можна, але зі мною, поки ти не навчишся це робити самостійно», «вазон із квітами чіпати можна, але легенько, не рвати», «пісок кидати можна, але так, щоб ні в кого не влучити».

     2. Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку чи зелену з котиком?». Так ми демонструємо дитині, що поважаємо її думку і заявляємо, що вона сильна і може сама брати на себе відповідальність за певні речі (формуємо здорову самооцінку).

     3. Навчіть дитину просити про допомогу, а коли вона щось робить або лише намагається робити, не втручайтеся(звісно, якщо це не шкодить здоров’ю), поки вона сама не попросить. Так ви навчаєте дитину самостійно долати труднощі.

     4. Перш ніж щось зробити замість дитини, спробуйте розказати малюкові, як слід вчинити. Наприклад, «щоб застібнути блискавку, однією рукою підтримуй замочок, а іншою тримай за низ», «щоб зняти шкарпетку, потрібно почати з п’яточки, спробуй», «щоб відкрутити кришку, інколи слід спочатку натиснути, а потім покрутити», «щоб підстругати олівець, потрібно спочатку вставити його у підстругачку, щільно притиснути і крутити, спробуй».

     5. Якщо дитина ставить запитання, спробуйте не відповідати одразу, а спитати її, як вона сама вважає. Зазвичай дитина починає фантазувати і врешті сама може відповісти на своє запитання. Ви завжди встигнете дати правильну відповідь. Якщо ж самі не знаєте відповідь на запитання, не шукайте її замість дитини, а запропонуйте малечі шукати відповідь за межами дому чи сім’ї (звичайно, це для старших діток). Наприклад, «запитай у зоомагазині», «про це тобі можуть розповісти в магазині побутової техніки», «можна подивитися в Інтернеті».

     6. Залежно від віку дитини намагайтеся запитувати її думку, коли вирішуєте сімейні справи: «Ти хочеш, щоб ми поїхали до бабусі сьогодні ввечері чи завтра вранці?».

     7. Якщо вас запитують про дитину в її присутності, дозвольте дитині самій відповісти. Коли діти чують, як їх обговорюють, то відчувають себе предметами, власністю своїх батьків.

     8. Хваліть дитину за успішні прояви самостійності. Слова «молодець» замало. Бажано, щоб похвала була описовою. Тобто, якщо дитина самостійно зібрала іграшки, доречно було б сказати: «Я бачу чистий килим і складені до кошика іграшки, навіть конструктор, який уже кілька днів лежить у кутку. А як гарно складені пазли – навіть коробка закривається! Мені дуже приємно заходити сюди. Молодець!».

     9. Бувають такі періоди, коли діти намагаються «зливатись» із батьками. (Слід наголосити, що це нормальні періоди розвитку особистості). Дитина просить робити все за неї (навіть ті речі, які здавалося б, уже давно робить сама). У такі моменти слід домовлятися з малечею, наприклад, «давай ти одягнеш правий кросівок, а я тобі – лівий», «давай класти в ротик суп по черзі – одну ложку я, іншу – ти», «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». Але намагайтесь не робити цього замість дитини. Просто підтримуйте її.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

(Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013)

№ 930 від 06 жовтня 2010 року

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550

Про затвердження Типового положення
про атестацію педагогічних працівників

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України “Про освіту”, частини першої статті 32 Закону України “Про дошкільну освіту”, частини першої статті 27 Закону України “Про загальну середню освіту“, статті 25 Закону України “Про позашкільну освіту“, частини четвертої статті 45 Закону України “Про професійно-технічну освіту“, частини четвертої статті 48 Закону України “Про вищу освіту” та з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності наказую:

1. Затвердити Типове положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити дотримання вимог цього Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти України від 20.08.93 №310 “Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за №176, та від 01.12.98 №419“Про внесення змін і доповнень до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.98 за №792/3232.

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України в установленому законодавством порядку.

5. Опублікувати Типове положення про атестацію педагогічних працівників в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити його на офіційному веб-сайті Міністерства.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

7. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр       Д.В. Табачник

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
06.10.2010 №930

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550

Типове положення
про атестацію педагогічних працівників

І. Загальні положення

1.1. Це Типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі – керівні кадри), інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі – навчальні та інші заклади).

1.2. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

1.3. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

1.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

1.5. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою.

1.6. Призначенню працівників на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів має передувати їх атестація.

1.7. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п’ять років.

1.8. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

1.9. Позачергова атестація  проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу управління освітою при неналежному виконанні посадових обов’язків.

1.10. Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням особливостей і специфіки їх роботи.

ІІ. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій

2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії І, ІІ і ІІІ рівнів.

2.2. Атестаційні комісії І рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники.

2.3. Атестаційні комісії ІІ рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади.

2.4. Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.

2.5. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади, створюють атестаційні комісії у відповідних міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям ІІІ рівня.

2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб.

2.7. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).

2.8. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися.

2.9. Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе.

2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями ІІ рівня.

2.11. Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок) здійснюється атестаційними комісіями ІІ рівня за місцезнаходженням цих установ.

2.12. Атестаційні комісії I рівня мають право:

1) атестувати педагогічних працівників  на відповідність займаній посаді;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії” (атестувати  на  відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);

3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо  навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані  навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії” (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії “спеціаліст вищої категорії”) та про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням).

2.13. Атестаційні комісії II рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших закладів, методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти (далі – працівники районних (міських) кабінетів (центрів)), завідувачів  та консультантів районних психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії та осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії  “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії” (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів);

3) присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних закладів і установ у яких не створено атестаційні комісії;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії “спеціаліст вищої категорії”), присвоювати педагогічні звання за клопотанням атестаційних комісій I рівня;

5) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями III рівня про присвоєння педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії” та педагогічного звання “практичний психолог-методист” (для практичних психологів цих кабінетів (центрів)) або про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, педагогічному званню;

розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня.

2.14. Атестаційні комісії III рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій;

2) атестувати осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади;

3) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання “практичний психолог-методист” (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню “практичний психолог-методист”);

4) присвоювати кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії “спеціаліст вищої категорії”), присвоювати практичним психологам педагогічне звання “практичний психолог-методист” (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню “практичний психолог-методист”) за поданням атестаційних комісій II рівня;

5) присвоювати кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії “спеціаліст вищої категорії”), присвоювати педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням) педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої  влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів;

6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I та II рівнів.

5) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів.

2.15. Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи.

ІІІ. Організація та строки проведення атестації

3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

Списки керівних кадрів навчальних та інших закладів, які атестуються, складають і подають до атестаційних комісій керівники відповідних органів управління освітою.

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями і в інші строки.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі – учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов’язків, його участі у роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

3.4. У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з’ясовує:

• виконання програми розвитку навчального закладу та результати інноваційної діяльності;
• стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних освітніх стандартів;
• результати державної атестації навчального закладу;
• результати перевірок, проведених Державною інспекцією навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами державного нагляду (контролю);
• додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання учнів;
• підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками навчального закладу;
• ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування;
• додержання педагогічної етики, моралі;
• звіти керівника про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу навчального закладу;
• аналіз розгляду звернень громадян.

3.5. Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.

Характеристику на керівника навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії керівник відповідного органу управління освітою. Характеристика на керівника районного (міського) методичного кабінету (центру) подається до атестаційної комісії керівником відповідного органу управління освітою за погодженням із закладом післядипломної педагогічної освіти.

Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов’язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

Характеристика керівних кадрів додатково має містити відомості про ставлення до підлеглих, здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, вміння приймати відповідальні рішення.

Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

3.6. На особу, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, керівник відповідного органу управління освітою направляє до атестаційної комісії подання про атестацію цього працівника з метою призначення на посаду.

3.7. При атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, атестаційною комісією враховуються рівень її професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних та керівних посадах у сфері освіти, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.

3.8. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями І рівня – до 1 квітня, ІІ рівня – до 10 квітня, ІІІ рівня – до 25 квітня.

Засідання атестаційної комісії з метою атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, проводиться у разі необхідності.

3.9. Під час атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з’ясовує якість виконання ними посадових обов’язків.

3.10. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.

У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.

3.11. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії.

Члени атестаційної комісії можуть у письмовій формі викласти окрему думку щодо рішення атестаційної комісії, яка додається до протоколу.

3.12. Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі однакової кіль­кості голосів “за” і “проти” приймається рішення на користь працівника, який атестується.

3.13. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:

1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді;

2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

3) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії»);

5) порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та/або педагогічного звання або про відповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», та/або відповідність працівника раніше присвоєному педагогічному званню;

6) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєному педагогічному званню;

7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

3.14. За результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів, а також осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють такі рішення:

• керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді;
• керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;
• керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді;
• рекомендувати для призначення на посаду керівника;
• рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.

3.15. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

3.16. Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:

1) має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;

2) виконує посадові обов’язки у повному обсязі;

3) пройшов підвищення кваліфікації.

3.17. У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.

3.18. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

3.19. На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

3.20. Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин.  За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються  встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

3.21. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання зберігаються до чергової атестації.

3.22. За працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

3.23. Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.

При суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.

Атестація педагогічних працівників, які за основним місцем роботи та у навчальних закладах, де вони працюють за сумісництвом, обіймають однакові посади, здійснюється за основним місцем роботи.

3.24. Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії, встановленій їм за попереднім місцем роботи.

3.25. Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

3.26. Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

3.27. За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.

За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, вихователів-методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя-методиста.

При переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації.

3.28. Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем або присвоєним вченим званням.

3.29. Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників здійснюється керівниками навчальних та інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії.

3.30. Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій

4.1. Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів, художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі – повна вища освіта), зокрема:

• вчителі – повну вищу педагогічну освіту з предметів, які викладають;
• вчителі початкових класів – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві освіти, одна з яких – вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” (у редакції Закону України від 23.03.96 № 100/96-ВР) – середня спеціальна освіта) (далі – неповна вища освіта) або вищу педагогічну з цієї самої спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі – базова вища освіта) та повну вищу педагогічну освіту за іншим фахом;
• вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);
• викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації – повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педагогічну підготовку;
• соціальні педагоги – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності соціальна педагогіка;
• педагоги-організатори – повну вищу педагогічну освіту незалежно від спеціальності;
• методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів післядипломної освіти, професійно-технічних, позашкільних та вищих навчальних закладів  І-ІІ рівнів акредитації  – повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму методичної роботи;
• практичні психологи – повну вищу освіту зі спеціальності практична психологія, психологія;
• завідувачі логопедичними пунктами, логопеди – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності корекційна освіта;
• вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту;
• вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;
• викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери – повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища фахова або базова фахова освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта відповідного спрямування;
• художні керівники – повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова освіта з цієї самої спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;
• музичні керівники дошкільних навчальних закладів – повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова музична освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;
• інструктори з фізкультури – повну вищу фахову педагогічну освіту (для дошкільних навчальних закладів – повну вищу фахову педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дошкільна освіта);
• інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);
• інструктори з праці – повну вищу фахову педагогічну освіту.

4.2. За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

4.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст».

4.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічнимпрацівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

4.5. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

4.6. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років;  «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

За педагогічними працівниками, які отримали другу повну вищу педагогічну освіту й перейшли на посаду за отриманою спеціальністю, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду.

4.9. Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

4.10. Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту” працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.

4.11. Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

5.1. За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії».

5.2. Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об’єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.

5.3. Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

5.4. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший учитель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

5.5. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання І категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.6. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які добре володіють методами і прийомами виробничого навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження

6.1. У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.

Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

6.2. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

6.3. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі).

Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю.

6.4. Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня.

6.5. Апеляція на рішення атестаційної комісії І рівня подається до атестаційної комісії ІІ рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів може бути подана до атестаційної комісії ІІІ рівня.

6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду.

6.7. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

В апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім’я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає.

До апеляції додається копія атестаційного листа.

6.8. Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий строк та приймають такі рішення:

1) про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

2) присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

3) присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

4) залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення.

6.9. Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали, крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у розгляді апеляцій або не з’явилися на її засідання.

6.10. Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями ІІІ рівня відповідно до чинного законодавства України.

Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти       О.В. Єресько

ПЛАН ЗАХОДІВ

з підготовки та проведення атестації

педагогічних працівників 

дошкільного навчального закладу № 7 «Зірочка»

у 2021 – 2022  навчальному році

№ з/п	Заходи	Термін виконання	Відповідальні	Відмітка про виконання
1	Внесення коректив до перспективного плану проходження атестації та підвищення кваліфікації педагогічними працівниками дошкільного закладу (за потреби)	Вересень	Завідувач Вихователь – методист
2	Ознайомлення педагогічних працівників з Типовим положенням про атестацію, ст. 32 Закону України «Про дошкільну освіту» та з іншими нормативно-правовими актами з питань атестації педагогічних працівників	Вересень	Завідувач Вихователь – методист
3	Видання наказу про створення атестаційної комісії, затвердження її складу та ознайомлення педагогічних працівників ЗДО з даним наказом	До 20 вересня	Завідувач
4	Випуск методичних бюлетенів, розроблення пам’яток, порад для педагогічних працівників щодо організації та  проведення атестації	Вересень	Вихователь -методист
5	Оформлення та оновлення стенда з питань атестації	Жовтень	Вихователь – методист
6	Подання до атестаційної комісії списку педагогічних працівників ЗДО, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та даних про проходження підвищення кваліфікації	До 10 жовтня	Завідувач
7	Оформлення подань до атестаційної комісії навчального закладу про проведення позачергової атестації (за потреби) певних педагогічних працівників з метою присвоєння їм кваліфікаційних категорій (педагогічних звань)	До 10 жовтня	Завідувач
8	Оформлення заяв педагогів ЗДО про проходження позачергової атестації, перенесення терміну атестації (за потреби)	До 10 жовтня	Завідувач
9	Розгляд документів, поданих педагогічними працівниками ЗДО до атестаційної комісії;  ухвалення рішення щодо перенесення терміну атестації (за наявності відповідних  заяв працівників);  затвердження списку педагогічних працівників ЗДО, які атестуються, графіка роботи атестаційної комісії;  доведення графіка проведення атестації до відома осіб, які атестуються, під підпис	До 20 жовтня	Члени атестаційної комісії
10	Перевірка строків проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками ЗДО	До 20 жовтня	Завідувач Вихователь – методист
11	Закріплення  відповідальних осіб для вивчення й узагальнення досвіду роботи педагогів ЗДО, які атестуються	До 20 жовтня	Завідувач Вихователь – методист
12	Вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, їх фахової підготовки, загальної культури для об’єктивного оцінювання їхньої роботи	Жовтень Березень	Члени атестаційної комісії
13	Відвідування занять, інших форм роботи з вихованцями, які проводять педагогічні працівники ДНЗ, що атестуються	За індивідуальним планом	Члени атестаційної комісії
14	Підготовка матеріалів щодо результативності роботи педагогічних працівників, які атестуються, у міжатестаційний період	Листопад	Члени атестаційної комісії
15	Підготовка необхідних форм документів для проведення атестації педагогічних працівників ЗДО	Листопад	Секретар атестаційної комісії
16	Анкетування батьків, педагогічних працівників для визначення рейтингу працівників ЗДО, які атестуються	Січень – лютий	Вихователь – методист Члени атестаційної комісії
17	Подання до атестаційної комісії характеристик діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період	До 15 лютого	Завідувач
18	Оформлення творчих доробок, презентацій портфоліо з досвіду роботи педагогічних працівників, що атестуються (за бажанням педагогів)	До 1 березня	Вихователь – методист
19	Ознайомлення з даними про участь педагогічних працівників у роботі районних та внутрішньосадківських методичних об’єднань, творчих груп фахових конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією освітньої роботи	До 15 лютого	Члени атестаційної комісії
20	Складання характеристик педагогів, оформлення атестаційних листів (у двох примірниках)	До 1 березня	Завідувач Секретар атестаційної комісії
21	Ознайомлення педагогічних працівників з характеристиками їхньої діяльності	За 10 днів до засідання атестаційної комісії	Вихователь – методист
22	Проведення підсумкового засідання атестаційної комісії	За графіком	Голова атестаційної комісії
23	Ознайомлення педпрацівників, які атестуються з характеристиками, атестаційними листами та результатами атестації (під підпис)	За 10 днів до засідання атестаційної комісії	Секретар та члени атестаційної комісії
24	Вручення атестаційних листів педагогічним працівникам, які атестуються (під підпис)	Не пізніше 3-х днів після підсумкового засідання атестаційної комісії	Члени атестаційної комісії
25	Видання наказу про присвоєння кваліфікаційних категорій, встановлення тарифних розрядів педагогічним працівникам ЗДО	Протягом 5-ти днів після підсумкового засідання атестаційної комісії	Завідувач
26	Доведення наказу про присвоєння кваліфікаційних категорій, встановлення тарифних розрядів  до відома педагогічних працівників під підпис та подання наказу в бухгалтерію для нарахування заробітної плати	У 3-денний строк після видання наказу	Секретар атестаційної комісії
27	Оформлення особових справ працівників, які атестувалися	Не пізніше 3-х днів після видання наказу	Завідувач

                                                                        «ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішення Черкаської міської ради

                  від 25.10.2016   № 2-1156

 міський голова

                                                                         ____________А.В.Бондаренко

СТАТУТ

ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ДИТЯЧИЙ-САДОК)

СПЕЦІАЛЬНОГО  ТИПУ №7  «ЗІРОЧКА»

ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(нова редакція)

м. Черкаси

2016р

СТАТУТ дошкільного навчального закладу (дитячий садок) спеціального типу № 7 „ Зірочка ” Черкаської міської ради (нова редакція) I Загальні положення     1.1. Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) спеціального типу №7 «Зірочка» Черкаської міської ради (далі – дошкільний заклад) – це навчальний заклад для дітей віком  від трьох до семи років з затримкою психічного розвитку. Дошкільний заклад належить до дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу. 1.2. Цей Статут розроблений на підставі Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305 (із змінами), і є документом, який регламентує діяльність дошкільного навчального закладу (дитячий садок) спеціального типу №7 «Зірочка» Черкаської міської ради. 1.3. Дошкільний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами, наказами Міністерства освіти і науки України, рішеннями Черкаської міської ради і її виконавчого комітету, наказами департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, Положенням про дошкільний навчальний заклад України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 та цим Статутом. 1.4. Дошкільний навчальний заклад створено  рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів міста Черкаси від 30.06.1961 року № 388. 1.5. Дошкільний заклад належить до міської комунальної власності. Власником майна є Черкаська міська рада (далі – власник), яка через уповноважений орган – департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, здійснює управління, фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, організовує ремонт і будівництво приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей. 1.6. Головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. 1.7. Головним завданням дошкільного закладу є: – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини; – виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; – створення умов  сприятливих для перебування і харчування дітей, корекційної спрямованості їх навчання і виховання; – забезпечення соціально – психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом спеціально організованого  педагогічного процесу; – формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду; – виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту; – здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї. 1.8. Діяльність дошкільного закладу будується на таких принципах:  – доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; – рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; – єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей; – диференційованого підходу в корекційному навчанні і вихованні; – єдність виховних впливів сім’ї і дошкільного навчального закладу; – наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою; – світський характер дошкільної освіти; – особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини; – демократизація та гуманізація педагогічного процесу; – відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров’я дитини дошкільного віку. 1.9. Дошкільний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством, державою за:  – реалізацію головних завдань, визначених законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства»;  – безпечні і нешкідливі умови освітньої діяльності;  – дотримання Базового компонента дошкільної освіти;  – дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності та приватними особами, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;  – дотримання фінансової дисципліни, збереження матеріально-технічної бази. 1.10. Дошкільний заклад має право:  – визначати форми та засоби організації навчально-виховного процесу згідно програм розвитку дітей з затримкою психічного розвитку із затверджених в установленому порядку Міністерством освіти і науки України; – спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіалами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;  – організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;  – отримувати кошти і матеріальні цінності від органів державного управління, юридичних і фізичних осіб у порядку визначеному чинним законодавством України;  – розвивати власну матеріальну базу;  – спрямовувати кошти дошкільного закладу на будівництво або благоустрій закладу в межах та порядку визначеному чинним законодавством України. 1.11. В дошкільному закладі визначена українська мова навчання. 1.12. Дошкільний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства.  1.13. Дошкільний заклад може входити до складу навчально-виховних комплексів, навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації, а також навчально-виховних об’єднань з дошкільними, позашкільними, та іншими навчально-виховними закладами для задоволення культурно-освітніх потреб вихованців. 1.14. Дошкільний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання. 1.15. Контроль та нагляд за організацією медичних та санітарно-гігієнічних заходів з охорони здоров’я, якістю харчування вихованців дошкільного закладу покладається на органи охорони здоров’я міста та територіальну санітарно-епідеміологічну службу. 1.16. Дошкільний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про дошкільний навчальний заклад та даним Статутом. 1.17. Взаємовідносини дошкільного закладу з юридичними та фізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством, договорами, що укладені між ними. 1.18. Дошкільний заклад діє на підставі Статуту, який розробляється закладом, погоджується департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, затверджується власником і реєструється відповідно до чинного законодавства. 1.19. Ліквідація та реорганізація дошкільного навчального закладу здійснюється відповідно до законодавства.   II Комплектування дошкільного закладу  2.1. До дошкільного закладу зараховуються діти з діагнозом затримка психічного розвитку. 2.2. У групи для дітей з затримкою психічного розвитку зараховуються діти з 3-х  до  7-ми років. 2.3. Тривалість перебування дітей в дошкільному закладі спеціального типу – від зарахування до початку шкільного навчання. 2.4. У разі необхідності тривалість перебування в дошкільному закладі може бути продовжено до 8-ми років після діагностичного обстеження дитини, висновку міської психолого – медико – педагогічної консультації і направлення Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 2.5. Комплектування дошкільного закладу дітьми здійснюється за направленням департаменту освіти та гуманітарної політики  Черкаської міської ради. 2.6. Комплектування дошкільного закладу здійснюється протягом календарного року відповідно до вимог Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу, затвердженого спільним наказом МОН  і МОЗ України від 27.03.2006 року №240/165. 2.7. Наповнюваність груп в дошкільному закладі здійснюється згідно з нормативами, затвердженими наказом Міністерства  освіти і науки України від 20.02.2002року №128, зареєстрованим Міністерством юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517. 2.8. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється завідувачем протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. 2.9. Під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу, завідувач зобов’язаний ознайомити батьків або осіб, що їх замінюють, із Статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність. 2.10. Для зарахування дитини у дошкільний заклад батькам або особам, які їх замінюють, необхідно пред’явити :- заяву ;- свідоцтво про народження дитини;- направлення Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради;- висновок міської психолого – медико – педагогічної консультації;- медичну довідку про стан здоров’я дитини;- довідку про щеплення;- довідку дільничного лікаря про епідеміологічне оточення. 2.11. Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими), сімейними (родинними) ознаками.Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей однакового віку або з різницею у віці. Комплектування групи за сімейними (родинними) ознаками передбачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родинних стосунках. 2.12. Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності,санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють. Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі. 2.13. Переведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється наприкінці оздоровчого періоду (серпень). 2.14. За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, реабілітації, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів). 2.15. Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу може здійснюватись:- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;- на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу. Такий висновок одночасно повинен містити рекомендації щодо типу дошкільного навчального закладу, в якому доцільне подальше перебування дитини; – у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців. 2.16.Адміністрація дошкільного навчального закладу зобов’язана письмово із зазначенням причин повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів. 2.17. Забороняється безпідставне відрахування дитини з дошкільного навчального закладу.   III Режим роботи дошкільного закладу 3.1. Заклад розрахований на  63  місця і працює 5 днів у тиждень, за 10 годинним режимом роботи. За рішенням засновника (власника) можуть бути організовані групи з іншим режимом роботи. Початок та закінчення роботи закладу визначається завідувачем закладу, з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють, та погоджується органами управління освітою та охорони здоров`я. 3.2. Діяльність дошкільного навчального закладу на оздоровчий період регламентується окремим планом, який схвалюється педагогічною радою, затверджується завідувачем закладу, погоджується з департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та територіальною санітарно-епідеміологічною службою.    IV Організація навчально-виховного процесу   4.1. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та реалізується згідно з програмою (програмами) розвитку дітей з затримкою психічного розвитку та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку МОН. 4.2. Організація навчально – виховного  процесу в дошкільному закладі будується на педагогічно обґрунтованих вихователями, учителями – дефектологами загальних і корекційних засобах, формах і методах навчання та виховання , забезпечуючи вихованцям здобуття дошкільної освіти . Навчально – виховна робота проводиться з урахуванням психофізичних особливостей дітей. 4.3. Дошкільний навчальний заклад для здійснення навчально-виховного процесу має право обирати програму (програми)розвитку дітей з затримкою психічного розвитку із затверджених в установленому порядку МОН. 4.4. Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається на навчальний рік і оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується завідувачем закладу та погоджується з відповідним органом управління освітою. План на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно-епідеміологічною службою. 4.5. Навчальний рік у дошкільному навчальному закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, а оздоровчий період – 1 червня по 31 серпня. 4.6. Дошкільний навчальний заклад відповідно до статутних цілей і завдань може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного МОН разом з МОЗ. 4.7. Відмова батьків або осіб, які їх замінюють, від запропонованих додаткових освітніх послуг не може бути підставою для відрахування дитини з дошкільного навчального закладу. 4.8. Платні послуги не можуть надаватися замість або в рамках Державної базової програми.   V Організація харчування дітей   5.1. Дошкільний навчальний заклад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно з МОН за погодженням з Мінфіном. 5.2. Харчування дітей у дошкільному навчальному закладі та його кратність залежить від режиму роботи закладу та тривалості перебування в ньому дітей. 5.3. Для дітей, які перебувають у дошкільному навчальному закладі менше шести годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками або особами, які їх замінюють. 5.4. Контроль за організацією харчування, вітамінізацію страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, надходженням сертифікованих продуктів та правильністю їх зберігання, дотримання термінів реалізації продуктів, зберіганням добових проб покладається на відповідального медичного працівника та завідувача дошкільним закладом. 5.5. У дошкільному закладі за встановленою формою ведеться журнал бракеражу сирої і готової продукції, санітарний журнал харчоблоку. 5.6. Порядок забезпечення дошкільного закладу продуктами харчування визначається власником і здійснюється організацією або фізичними особами, які на це мають відповідні дозволи на здійснення такої діяльності і з якими укладено угоди, про забезпечення продуктами харчування відповідно вимог санітарного законодавства. 5.7. Контроль і державний нагляд за якістю харчування в дошкільному закладі покладається на органи охорони здоров’я міста. 5.8. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей в дошкільному закладі у розмірі, що визначається  чинним законодавством України. 5.9. Контроль за організацією харчування в дошкільному закладі покладається на завідувача дошкільним закладом.   VI Медичне обслуговування дітей у дошкільному закладі 6.1. Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі здійснюється на безоплатній основі медичними працівниками, які входять до штату цього закладу або відповідних закладів охорони здоров’я, і передбачає проведення обов’язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, надання невідкладної медичної допомоги на до госпітальному етапі, організацію заходів для госпіталізації (у разі показань) та інформування про це батьків або осіб, які їх замінюють. 6.2. До основних обов’язків медичних працівників дошкільного закладу належать: – моніторинг стану здоров’я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, надання їм невідкладної медичної допомоги;- організація і проведення медичних оглядів, у тому числі, поглиблених, профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів, оцінка їх ефективності;- здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;- медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму; – проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу. 6.3. Для здійснення лікувально – оздоровчої роботи у дошкільному закладі обладнуються відповідні медичні кабінети та приміщення.   VII Учасники навчально-виховного процесу 7.1.Учасниками навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти є: – діти дошкільного віку, вихованці; – завідувач, вихователь – методист, учителі – дефектологи,  вихователі, практичний  психолог, музичні керівники та інші спеціалісти; – помічники вихователів; – медичні працівники; – батьки або особи, які їх замінюють; – фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії. 7.2. Права дитини у сфері дошкільної освіти: – безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах; – корекцію психофізичного розвитку; здоровий спосіб життя; – отримання кваліфікаційної допомоги у навчанні; – безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання; – захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров’ю, моральному та духовному розвитку; – безоплатне медичне обслуговування у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах; – захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності. 7.3. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: – вибирати дошкільний навчальний заклад та форму здобуття дитиною дошкільної освіти; – брати участь у поліпшенні організації навчально – виховного процесу та зміцненні матеріально – технічної бази закладу; – обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного навчального закладу; – звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей; – захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді. 7.4.Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані: – виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля; – забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою; – постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей; – поважати гідність дитини; – своєчасно повідомляти  дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби; – виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв. 7.5. Педагогічний працівник дошкільного навчального закладу – особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. 7.6. Педагогічних та інших працівників дошкільного навчального закладу призначає на посади та звільняє з посади його завідувач. 7.7. Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу встановлюється відповідно до чинного законодавства України. Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників дошкільних навчальних закладів здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами. 7.8. Трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законами України “Про освіту”, «Про дошкільну освіту» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. 7.9. На посаду педагогічного працівника дошкільного навчального закладу призначається особа, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, а саме, освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” – вищу або середню спеціальну освіту), а також стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. 7.10. Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів підлягають атестації, яка є обов’язковою і здійснюється один раз на п’ять років. 7.11. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу мають право:- на вільний вибір педагогічно доцільних форм, методів і засобів роботи з дітьми;- брати участь у роботі органів самоврядування закладу;- на підвищення кваліфікації, участь у методичних об’єднаннях, нарадах тощо;- проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;- вносити пропозиції щодо поліпшення роботи закладу;- на соціальне та матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;- об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших громадських об’єднань, діяльність яких не заборонена законодавством; – на захист професійної честі та власної гідності. 7.12. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу зобов’язані: – виконувати статут, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору; – дотримуватися педагогічної етики, норм загальнолюдської моралі, поважати гідність дитини та її батьків;- забезпечувати умови для засвоєння дітьми навчальних програм, сприяти розвитку здібностей дітей;- відповідати за наслідки своєї роботи по навчанню і вихованню дітей перед керівництвом закладу;- забезпечувати емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять її здоров’ю, а також від фізичного та психологічного насильства;- постійно підвищувати професійну, педагогічну майстерність, загальну культуру займатися пошуковою роботою з вихованцями для поглиблення їх знань. 7.13. Працівники дошкільного закладу несуть відповідальність за збереження життя вихованців, їх фізичне і психічне здоров’я відповідно до законодавства. 7.14. Права, обов’язки та соціальні гарантії інших працівників дошкільного навчального закладу регулюються трудовим законодавством та правилами внутрішнього розпорядку дошкільного навчального закладу. 7.15. Працівники дошкільного навчального закладу проходять періодичні безоплатні медичні огляди в установленому законодавством порядку.   VIII Управління дошкільним закладом 8.1 Управління дошкільним закладом здійснюється власником через уповноважений орган – департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 8.2. Безпосереднє керівництво роботою дошкільного закладу здійснює його завідувач, який призначається на посаду у порядку визначеному чинним законодавством. На посаду завідувача дошкільного навчального закладу призначається особа, яка є громадянином України, має відповідну вищу педагогічну освіту не нижче освітнього кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, стаж педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. 8.3. Завідувач дошкільного закладу: – здійснює керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу; – діє від імені закладу, представляє його в державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами;- розпоряджається в установленому порядку майном, коштами дошкільного навчального закладу і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу;- приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного навчального закладу; – затверджує штатний розпис за погодженням із засновником (власником) дошкільного навчального закладу;- контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей;- затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом;- забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників;- відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених законом України “Про дошкільну освіту” та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту і обсягу; – контролює відповідність застосовуваних форм, методів і засобів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізіологічним особливостям, здібностям і потребам; – підтримує ініціативу щодо вдосконалення навчально-виховної роботи, заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів;- організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють; – щороку звітує про свою діяльність на загальних зборах (конференціях) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють. 8.4. Органом громадського самоврядування у дошкільному навчальному закладі є загальні збори (конференція) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, що скликаються не рідше одного разу на рік. 8.5. Загальні збори (конференція):- обирають раду дошкільного навчального закладу, її членів і голову, встановлюють строк їх повноважень;- заслуховують звіт завідувача з питань статутної діяльності закладу, голови ради дошкільного навчального закладу, дають їй оцінку шляхом таємного або відкритого голосування; – розглядають питання навчально-виховної, методичної та фінансово-господарської діяльності дошкільного навчального закладу;- затверджують основні напрями вдосконалення роботи і розвитку дошкільного навчального закладу. 8.6. У період між загальними зборами (конференціями) діє рада дошкільного навчального закладу, діяльність якої регулюється статутом.  8.7. Рада дошкільного навчального закладу організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій), розглядає питання поліпшення умов для здобуття дошкільної освіти, зміцнення матеріально-технічної бази, поповнення й використання бюджету закладу, вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу, погоджує зміст і форми роботи з педагогічної освіти батьків. До складу ради дошкільного навчального закладу обираються пропорційно представники від педагогічного колективу і батьків або осіб, які їх замінюють. Засідання ради дошкільного навчального закладу є правомірним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів. 8.8. У дошкільному навчальному закладі може створюватись і діяти піклувальна рада – орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян з метою залучення громадськості до розв’язання проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи дошкільного навчального закладу. Піклувальна рада (у складі 7-15 осіб) створюється за рішенням загальних зборів (конференції) або ради дошкільного навчального закладу. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) дошкільного навчального закладу і працюють на громадських засадах. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше ніж чотири рази на рік. 8.9. Основними завданнями піклувальної ради є:- співпраця з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, навчальними закладами, окремими громадянами спрямована на поліпшення умов утримання дітей у дошкільному навчальному закладі;  – сприяння зміцненню матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної, лікувально-оздоровчої бази дошкільного навчального закладу;- сприяння залученню додаткових джерел фінансування дошкільного навчального закладу; – сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на охорону життя та здоров’я учасників навчально-виховного процесу;- організація дозвілля та оздоровлення дітей і працівників дошкільного навчального закладу;- стимулювання творчої праці педагогічних працівників;- всебічне зміцнення зв’язків між родинами дітей та дошкільним навчальним закладом; – сприяння соціально-правовому захисту учасників навчально-виховного процесу. 8.10. У дошкільному закладі за рішенням загальних зборів можуть створюватись і діяти батьківський комітет.     8.11. Колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним навчальним закладом є педагогічна рада.  Педагогічна рада створюється в усіх дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників. До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу входять завідувач,  вихователі-методисти, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з фізкультури, музичні керівники, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії. На засідання педагогічної ради можуть бути запрошені представники громадських організацій, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу. Головою педагогічної ради дошкільного навчального закладу є його завідувач. Педагогічна рада  обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік. 8.12.Педагогічна рада  дошкільного навчального закладу: – оцінює результативність реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей по кожній віковій групі; – розглядає питання удосконалення організації навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі; – визначає план роботи дошкільного навчального закладу та педагогічне навантаження педагогічних працівників; – затверджує заходи щодо зміцнення здоров’я дітей; – обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; – аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі; – визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім’єю; – розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників дошкільного навчального закладу; – заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію; – затверджує план підвищення педагогічної (фахової) майстерності педагогічних працівників; – розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні навчальні заклади.       IX Фінансово-господарська діяльність та майно дошкільного закладу 9.1. Фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться відповідно до законодавства та його статуту. 9.2. Фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться на основі кошторису, який складається і затверджується відповідно до законодавства. 9.3. Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: – засновника (власника); – відповідних бюджетів у розмірі, передбаченому нормативами фінансування;- батьків або осіб, які їх замінюють;- добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством. 9.4. Штатні розписи дошкільного навчального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою. 9.5. Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі дошкільного навчального закладу або централізованої бухгалтерії, яка обслуговує цей заклад. 9.6. Дошкільний навчальний заклад за погодженням із засновником (власником) може придбавати і орендувати необхідне обладнання та інше майно; отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством. 9.7. Порядок ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності у дошкільних навчальних закладах здійснюється відповідно до законодавства. Бухгалтерський облік дошкільного закладу здійснюється централізованою бухгалтерією департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 9.8. Розпорядником коштів згідно з кошторисом є завідувач закладу. 9.9. Фінансово-господарська діяльність дошкільного закладу проводиться на основі кошторису. Кошторис та план асигнувань складається і затверджується згідно із законодавством України. 9.10. Доходи (прибутки) або їх частини та майно не підлягають розподілу серед (засновників) членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб Доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання закладу (неприбуткової організації), реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим статутом.   X Міжнародне співробітництво   10. Міжнародне співробітництво у системі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Законів України “Про освіту” та «Про дошкільну освіту», інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.   XI Контроль за діяльністю 11.1. Державний контроль за діяльністю дошкільних навчальних закладів здійснюють Державна інспекція навчальних закладів та місцеві органи управління освітою. 11.2. Основною формою державного контролю за діяльністю дошкільного навчального закладу є державна атестація, яка проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому МОН. 11.3. Зміст, форми та періодичність контролю, не пов’язаного з навчально-виховним процесом у дошкільних навчальних закладах, встановлюється їх засновником (власником). 11.4. У період між атестаціями проводяться перевірки (інспектування) дошкільного закладу з питань, пов’язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначається власником, проводяться, як правило 1-2 рази на рік, з інших питань – відповідно до законодавства. 11.5. Контроль за організацією медичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, якістю харчування дітей покладається на міську дитячу лікарню, територіальну санітарно-епідеміологічну службу і здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» від 22.06.1999 року № 1109 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1217 та від 04.09.2003 року №1402).   XII Реорганізація або ліквідація дошкільного закладу 12.1. Реорганізація і ліквідація дошкільного навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 12.2. У разі ліквідації дошкільного навчального закладу вивільнені приміщення використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. 12.3. Реорганізація і ліквідація дошкільного навчального закладу здійснюється за рішенням сесії міської ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників). 12.4. При ліквідації або реорганізації дошкільного закладу дітям, які виховуються в ньому, повинна бути забезпечена можливість продовження навчання та виховання відповідно до чинного законодавства. 12.5. При реорганізації чи ліквідації дошкільного закладу працівникам, які звільняються або переводяться, гарантується дотриманням їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства про працю України. 12.6. У разі припинення роботи закладу (у результаті його ліквідації, злиття, поділу приєднання або перетворення) його активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу відповідного бюджету.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.01.2005р. № 55 “Про затвердження звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів” та наказу управління освіти від 03.11.2006р. №574 “Про затвердження Положення про порядок звітування керівника дошкільного навчального закладу перед колективом,батьками та громадськістю”, запроваджено звіт керівника, метою якого є забезпечення прозорості, відкритості, демократичності управління дошкільним навчальним закладом.

       Основним завданням закладу є соціалізація дитини з особливими освітніми потребами в суспільне життя. Основний напрямок роботи – корекційно-відновлювальна робота з дітьми та педагогічна допомога батькам в соціальній адаптації дітей з особливими потребами.

       Нормативні документи, якими керується в роботі колектив:

1. Закон України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”

2. Статут

3. Наказ Міністерства освіти і науки України № 240/165 від 27.03.2006 “Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу”

4. Положення про дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу.

         Навчання відбувається за програмою “Віконечко” – це програма навчання та виховання дітей дошкільного віку  із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років, затверджена Міністерством освіти і науки України.

         Станом на 24 травня перебувало 40 дитини. На 2019-2020 н.р. в закладі укомплектовано 4 групи для дітей із затримкою психічного розвитку. Згідно нормативів, санітарно-гігієнічних вимог та специфіки роботи дитячого закладу в установі обладнані необхідні приміщення: групові та спальні кімнати, роздягальні та кімнати гігієни. Постійно функціонує музичний зал, працюють кабінети: медичний, методичний, психологічний, вчителів-дефектологів, всі технологічні та побутові приміщення.Предметно-ігрове середовище усіх приміщень відповідає санітарним, функціональним і естетичним вимогам завдяки спільній роботі батьків, вихователів та спонсорській допомозі.

         На протязі року велася активна співпраця з міською та обласною психолого-медико-педагогічною консультацією, Черкаським психоневрологічним диспансером. Батьків консультували лікарі-спеціалісти, практичний психолог, вчителі-дефектологи, проводилось інформування працівників медицини, освіти та громадськості про зміст та пріоритетність дефектологічної допомоги дітям, які мають відхилення в психічному розвитку.

        Педагогічними працівниками та обслуговуючим персоналом заклад укомплектований повністю. Один педагог має педагогічне звання “вчитель-методист”, один – “вихователь-методист”.

       Плануючи освітньо-виховну роботу з дітьми, наші вихователі ставлять такі завдання:

– розвивати у дітей впевненість у своїх силах і незалежність;

– стимулювати фізичний і руховий розвиток дітей;

– сприяти розвитку соціалізації дітей;

– виховувати моральні якості, вміння відрізняти добро від зла;

– виховувати у дітей позитивне ставлення до себе і впевненість у собі;

– розвивати вміння безпроблемного перебування в соціумі;

– розвивати мовлення дітей і навички спілкування з іншими.

       Діяльність роботи з педагогічними кадрами була направлена на формування творчої особистості педагогів, підвищення іх професійної компетентності з питань психофізічних особливостей дітей з особливими потребами, здійсненні освітнього та корекційного процесів в індивідуально-групових формах, партнерській взаємодії педагога і дітей, врахування рівня розвитку та діагнозів дітей.

        Протягом навчального року спостерігалась активна співпраця з батьками. Було проведено:

– вересень 2018: виставка спільних робіт батьків та дітей, поробки з природного матеріалу; свято-ярмарок “В українській хаті з Осінню на святі”;

– жовтень 2018: творча родинна майстерня “Світ навколо нас і ми його частинка”;

– листопад 2018: виставка малюнків “Моя сім”я, моя родина – наша рідна Україна”; День здоров”я “Козацькому роду нема переводу” (разом з батьками);

– грудень 2018: творча родинна майстерня “Чарівна сніжинка”; конкурс на кращу снігову споруду на майданчиках “У світі казкових героїв”;

– січень 2019: Різдвяний вертеп за участю батьків вихованців;

– лютий 2019: конкурс малюнків “Малюю разом з мамою”;

– березень 2019: конкурс городів на підвіконні “У господині на городі…”за участю та допомогою батьків вихованців – переможець група № 1;

– квітень 2019: виставка- конкурс сімейних писанок “Писанковий рай” – переможець Загородній Саша з мамою гр.№ 2, спортивна розвага “Батьки і діти – як сонце й квіти”;

– травень 2019: спільне заняття вихованців з батьками “Квіточка до квіточки – я сплету віночок”.

      На виконання наказу МОН і МОЗ України від 18.05.2005р. “Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах”, в дитячому садку розроблені заходи по зниженню захворювання дітей, ведеться контроль за станом їх психічного і фізичного здоров”я.

      Медичне обслуговування проводилось сестрою медичною старшою Можарівською В.С. Відповідно графіка надаються направлення  на профілактичні щеплення. Був проведений огляд дітей лікарями-спеціалістами: психіатром, неврологом, ортопедом, офтальмо-логом, отоларингологом, ендокринологом.

       В нашому закладі безкоштовне триразове харчування. Організація харчування ведеться відповідно до Інструкції з організації харчування дітей, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України та МОЗ України від 17.04.2006р. №298/227.

      Найважливішою умовою харчування дітей є суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог до харчоблоку та процесу приготування і зберігання їжі. З метою профілактики кишкових захворювань працівники суворо дотримуються установлених вимог до технологічної обробки продуктів, правил особистої гігієни. Результатом є відсутність фіксованих випадків отруєнь і кишкових захворювань дітей та відсутність зауважень з боку СЕС. Перевірка відбулась 27.04.2018р. Перед роздачею їжі на групи, проби знімає сестра медична старша і відбираються добові проби для зберігання.

       Питання оздоровлення та зміцнення здоров”я – є одним з головних завдань працівників закладу. Для цього три рази на тиждень в усіх групах проводяться фізкультурні заняття, кожного дня корегуюча та оздоровча гімнастика, в щоденному дитячому меню присутні вітаміни – свіжі фрукти, соки.

        Під особистим контролем завідувача проводиться робота по дотриманню вимог охорони дитинства, техніки безпеки, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм. Проведено навчання з питань охорони праці з працівниками ДНЗ, задіяними на роботах з підвищеною небезпекою, інструктаж з електробезпеки, вчасно проводяться інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки, охорони життя і здоров”я дітей.

         Адміністрація дошкільного закладу активно співпрацює з профспілковим комітетом в питаннях надання соціальної допомоги дітям та членам профспілкової організації, здійснюється моральне та матеріальне стимулювання педагогічних працівників.

        Для дитини найважливіше, щоб у садочку було затишно, можна займатись улюбленими справами, відчувати турботу та піклування  дорослих. Тому багато уваги приділено збагаченню матеріальної бази закладу. За період вересень 2018 – травень 2019 було зроблено та придбано : вересень 2018 – батьки групи № 1 замовили та виготовили зручні столи для своїх діток, а мама Пашагіна Феді придбала два двоярусних ліжечка; грудень 2018-січень 2019 – зроблено капітальний ремонт роздягальні групи № 2. Дякуючи Черкаській міській раді, в листопаді 2018 р. розпочався капітальний ремонт фасаду установи, на який було виділено 700 тис.грн.

        Дошкільний навчальний заклад № 7 є закладом спеціального типу, тому вся  виховна робота здійснюється на основі програм і державно-нормативних документів, затверджених МОН України. Зусилля адміністрації та педагогічного колективу спрямовані на підвищення  рівня організації освітнього процесу. Результатом нашої спільної роботи є випускники, які володіють знаннями, навичками,виховані. В цьому році випускається 13 дітей, 5 – із них йдуть в загальноосвітні школи, 6 – в спеціальний клас школи № 8, 2 дітей іде до спеціальної школи-інтернат № 16. Педагогічний колектив не обмежується у вихованні дітей лише підготовкою до навчання в школі, а прагне навчити дитину свідомо та адекватно поводитись у різних ситуаціях.

        Запорукою розвитку дошкільного навчального закладу є узгоджена діяльність адміністрації, взаємодія педагогів, батьків, громадськості. Дбаючи про оновлення, збагачення змісту діяльності, удосконалюючи процес управління, відзначу, що дошкільний навчальний заклад повинен бути відкритим, демократичним, враховувати зміни, що відбуваються в соціальному середовищі. 

        Потребами сьогодення продиктована продуктивна необхідність інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, з цією метою сьогодні проводяться збори, працює рада закладу, в повсякденному житті – це консультації, перегляд батьками окремих форм роботи з дітьми, інформація в батьківських куточках. Ми хочемо, щоб батьки виступали не як експерти чи спостерігачі, а як партнери і союзники.

       Проаналізувавши роботу дошкільного закладу за 2018-2019 н.р., адміністрація  ДНЗ № 7 бачить перспективу роботи в наступному 2019-2020 н.р. в покращенні матеріально-технічної бази дошкільного закладу: здійснення робіт по благоустрою території, облаштування груп, модернізації ігрового середовища, створення умов для соціально- побутового орієнтування дітей з особливими потребами, удосконалювати просвітницько-пропагандистську роботу з батьками.