Заклад дошкільної освіти (спеціальний дитячий садок) № 7 "Зірочка" Черкаської міської територіальної громади

Турбота про емоційний стан дитини:

 Заохочуйте активну гру дитини. Можливо, дитина буде будувати барикади, грати в військових, інсценувати бійки, стрілянину. Важливо дозволяти дитині гратися у такі ігри – це значно знизить її внутрішню напругу;

 Заохочуйте ігри на відреагування агресії. Дитина може «озброюватися», нападати або захищатися, бути пораненою або «убитою» у грі. Усе це є нормальним способом дитини впоратись зі стресом. Можна запропонувати дитині «битву» подушками, повітряними кульками та ін., також добре м’яти тісто, глину, пластилін і ліпити фігурки;

 Заохочуйте ігри дитини з піском, водою, глиною (допоможіть їй винести свої переживання назовні через образи);

 Велику роль серед ігор можуть зайняти ігри «в лікарню». Це також є нормальним і сприяє подоланню стресу;

Читайте дітям оповідання та казки, де описуються сюжети подолання страху героями;

 Дайте дитині зрозуміти, що ви всерйоз ставитеся до її переживань і ви знали інших дітей, які через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким теж таке трапилось»);

 Поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні.

І все буде добре.

Коли під рукою нема олівців, Lego та матеріалів для занять. А є лише мама, яка хоче відволіктися від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх іграшок та друзів. І зчитує мамин стан. Тоді можемо грати у таке:

1. Що спільного? Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» – «Вони можуть бути зеленими». «Що спільного у бджоли і літака?» – «Вони обоє можуть літати».

2. Складайка. Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет або явище. Наприклад: «З чого складається стільчик?» – «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».

3. Четвертий зайвий. Наше завдання – назвати три схожі предметі і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?».

4. Хто ким був раніше? Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» – «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» – «Цукром, молоком…»

5. Що буде, якщо…? Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах)», «Що буде, якщо не буде цукерок?»

6. Порівнялка. Наше завдання – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей: в магазині чи в ліфті?», «Що їде швидше: поїзд чи ліфт?».

7. Загадайка. Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад: «Я загадала щось, що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус)»

8. Тварини. Ви називаєте тварину/птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.

9. Прислухайка. Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто почув максимальну кількість звуків.

10. Плескалка. Наше завдання – по черзі показувати іграшки, одежу,взуття, посуд. І щоразу плескати у долоні.

Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і дочок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.

Все буде Україна!

Зараз діти, які будь-яким чином відчули на собі прояви війни, знаходяться у, так званих, «емоційних гойдалках» – коли у більшості спостерігаються постійні перепади настрою, шквал емоцій, які дуже швидко змінюються. Часто діти не можуть самостійно впоратися із такими станами, не змозі усвідомити різки зміни свого настрою. Розпач, ненависть, злість, агресія, сум, безпомічність, страх – це майже повсякденні емоції дітей, які знаходяться в Україні. Радість, інтерес, захоплення, задоволення, спокій, впевненість також присутні. Однак, вони дуже швидко змінюються на протилежні негативні емоції.

Основна задача батьків сьогодні:

Допомогти дітям усвідомити, що такі стани наразі є нормальними і всі їх відчувають (і дорослі і діти);

Навчити справлятися з цими емоціями через керування своїм тілом.

Пропонуємо декілька ігрових вправ, які можна використовувати для пом’якшення прояву агресії у дітей. До того ж вправи майже не мають вікових обмежень.

ЛИСТОК ГНІВУ

Для менших дітей  запропонуйте намалювати на листочку будь-якого чудовиська (можна запитати: хто це? що робить? що любить їсти? Де живе?). Старших дітей одразу просять намалювати свій гнів, страх, розпач, злість (можна також запитати про ці емоції: де вони живуть? які вони?). Після цього пропонуємо дітям зім’яти. Далі за командою діти мають кидати м’ячики в кімнаті. Ті м’ячики, які опинились на підлозі, необхідно швидко підібрати і знову кинути . Після команди «Стоп» гра зупиняється.

ІГРИ З ВОДОЮ

Наберіть воду у невеличку ємність. Запропонуйте дітям такі вправи:

Однією кулькою збивати інші, які плавають на воді.

Рухати паперовий кораблик, дмухаючи у трубочку.

Спочатку топити, а потім спостерігати, як «вистрибує» із води легка пластмасова фігурка.

Струменем води збивати легкі фігурки, які знаходяться у воді

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.

Закон України «Про освіту»

Особа	Покрокові дії
Нормативно-правові документи: – Закон України «Про освіту» – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» – Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю» – Лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Керівник  закладу освіти	Забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: приймає та розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;скликає засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;забезпечує оприлюднення на веб-сайтах: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Уповноважена особа за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти	Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) Бере участь:         у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування)         засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолога-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Практичний психолог	Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб.Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню).Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу.Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали бід булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Вихователь	Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).За рішенням керівника закладу бере участь:       у проведенні розслідування випадків боулінгу;       засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.Проводить системну робота з інформування, роз’яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.
Медичний персонал закладу освіти	Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осібВживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.Надає (у разі необхідності) невідкладну медичну допомогу.
Обслуговуючий  персонал	Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Батьки постраждалої дитини	Подають керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.Можуть вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.Можуть брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.Звертаються до уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг.Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

№ з/п	Заходи	Термін виконання	Відповідальні
І. Нормативно – правове забезпечення попередження насильства та булінгу
1.	Оновлення та опрацювання  нормативно – правових документів, щодо попередження насильства та булінгу	Вересень	Завідувач ДНЗ
2.	Розміщення телефону адміністрації  закладу на інформаційному стенді  ДНЗ для ознайомлення батьківської громадськості	Вересень	Вихователь-методист
ІІ. Робота з вихованцями ДНЗ з питання запобігання  насильства та булінгу
1.	Спостереження за психологічним мікрокліматом у дитячому колективі	Протягом навчального року	Вихователі, практичний психолог
2.	Формування навичок дружніх стосунків серед вихованців ДНЗ, проведення бесід з дітьми щодо забезпечення попередження насильства та булінгу, обговорення проблемних ситуацій	Протягом навчального року	Педагоги ДНЗ
3.	Створення морально безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу	Постійно	Педагогічні працівники
ІІІ. Робота з колективом з питання запобігання  насильства та булінгу
1.	Обговорення з педагогами  питання обізнаності з поняттям  та протидією боулінгу – (методичні години)	Систематично	Вихователь-методист
2.	Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО	Систематично	Завідувач ДНЗ
3.	Висвітлення інформації «Протидія виникненню булінгу»	Листопад	Вихователь – методист
4.	Провести акцію « 16 днів проти насильства»	25.11.- 10.12.2022	Вихователь-методист, практичний психолог
5.	Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу	Жовтень	Вихователь-методист
6.	Проведення діагностики стану професійного вигорання педагогів	Квітень	Практичний психолог
ІV. Робота з батьками з питання запобігання  насильства та булінгу
1.	Інформація для батьків: «Захистимо дитину разом!»	Січень	Педагоги
2.	Консультація: «Ні -насильству!»	Листопад	Практичний психолог
3.	Консультація: «Вчимося спілкуватись з дитиною»	Лютий	Практичний психолог
4	«Як вирішувати дитячі конфлікти?»      (бесіда  № 3)	Квітень	Практичний психолог
5.	Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу: інформаційні повідомлення в куточках для батьків, Viber – групах, Veb – сайті ДНЗ	Систематично	Вихователь-методист,    вихователі

Незважаючи на те, що практично в кожній школі Ви будете мати справу з різними вимогами до першокласників, параметри, за якими можна оцінити рівень готовності до школи, залишаються незмінними. Змінюються тільки норми, тобто рівні розвитку певних психологічних якостей.

Готовність до школи може визначатися за такими параметрами: планування, контроль, мотивація, рівні розвитку інтелекту.

Планування – вміння організувати свою діяльність відповідно до її мети
Низький рівень	Дії дитини не відповідають меті
Середній рівень	Дії дитини частково відповідають змісту мети
Високий рівень	Дії дитини повністю відповідають змісту мети
Контроль – уміння зіставляти результати своїх дій із поставленою метою
Низький рівень	Повна невідповідальність результатів зусиль дитини, поставленій меті, причому сама вона цієї невідповідності не бачить
Середній рівень	Часткова відповідність результатів зусиль дитини поставленій меті
Високий рівень	Відповідність результатів зусиль дитини поставленій меті, дитина може самостійно зіставити всі отримані результати із поставленою метою
Мотивація навчальна – прагнення знаходити приховані властивості Предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу Та використовувати їх
Низький рівень	Дитина орієнтується тільки щодо тих властивостей предметів, які безпосередньо доступні органам чуттів
Середній рівень	Дитина прагне орієнтуватися на деякі узагальнені властивості навколишнього світу – знаходити і використовувати ці узагальнення
Високий рівень	Чітко виражене прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, їхні закономірності. Присутнє бажання використати ці закономірності у своїх діях
Рівень розвитку інтелекту
Низький рівень	Невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять
Рівень нижче середнього	Невміння слухати іншу людину, помилки у виконанні всіх логічних операцій у формі словесних понять
Середній рівень	Невміння слухати іншу людину. Прості логічні операції – порівняння, узагальнення у формі словесних понять – виконуються без помилок, у виконанні складніших логічних операцій – абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу – допускаються помилки
Високий рівень	Можливі деякі помилки в розумінні щодо іншої людини та виконанні логічних операцій, але ці помилки дитина може виправити самостійно без допомоги дорослого
Дуже високий рівень	Здатність слухати іншу людину, виконувати будь-які логічні операції у формі словесних понять

 На підставі цих критеріїв готовність до шкільного навчання може бути визначена так:

• Дитина до школи готова

Вона вміє планувати і контролювати свої дії (або прагне до цього). Орієнтується щодо схованих властивостей предметів, закономірностей навколишнього світу, прагне використовувати їх у своїх діях, уміє слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі словесних понять.

• Дитина до школи не готова

Не вміє планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтується тільки щодо даних органів чуттів), не вміє слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі понять.

Завдання

• Прочитай слово (кіт, кінь, кіт, мама, машина). Поясни, що означають ці слова, або покажи картинки, де зображені предмети із цими назвами.
• Прочитай речення (Мама мила раму). Про кого говориться в реченні?
• Прочитай оповідання або вірш (3-4 прості речення або чотиривірш на зразок: «Іде бичок, хитається…»). Розкажи, про що прочитав.
• Розкажи за картинками казку чи оповідання (4-5 сюжетних картинок, розкладених одна за одною).
• Прочитай напа’мять вірш.
• Напиши друкованими літерами слово на слух (дим, рама, стіл, мама, тато).

З’ясування рівня готовності до навчання математики

• З’ясування поняття про час. (Що зараз – ранок або вечір? Що настає раніше – ранок або день?)
• З’ясування просторових понять. (Покажи праву руку. Хто сидить ліворуч від тебе? Який з цих предметів знаходиться посередині? Що висить нагорі? Що лежить унизу?)
• Перерахуй пальці на руках. На якій руці пальців більше?
• Поклади на стіл стільки паличок, скільки кружечків на малюнку.
• Яких кружечків більше? (перед дитиною покладіть п’ять великих червоних кружечків і сім маленьких синіх.)
• Продовж лічбу: 1, 2, 3… (Ви можете визначити, у межах якого числа дитина може рахувати.)
• Назви цифри на картинках.
• Назви вартість грошевих одиниць (одна гривня, дві, п’ять).
• Порахуй до 10. Яке число передує 6?
• Розв’яжи задачу. У Сашка було 5 гривень. Він купив квиток на автобус за 3 гривні. Скільки грошей у нього залишилося?
• Назви фігури. (перед дитиною викладають вирізані з картону коло, прямокутник, квадрат, трикутник.)
• Склади прямокутник із двох трикутників.
• Назви предмети круглої, трикутної, квадратної форми.

Зовсім не обов’язково намагатися поставити якнайбільше питань. Просто дайте дитині відчути, що вона – молодець, Вам з нею цікаво і нічого складного для неї немає.

Можете одразу з’ясувати, наскільки швидко буде працювати дитина, виконуючи завдання.

Визначення особливостей нервової системи

Теппінг-тест

За допомогою цього простого тесту можна з’ясувати особливості нервової системи дитини. Намалюйте у два ряди шість (три і три) однакових за розміром квадратів приблизно 2см х 2 см. Пронумеруйте їх у такий спосіб:

Скажіть дитині: «Зараз ти будеш ставити крапочки в кожному квадратику. За моєю командою ти будеш переходити до наступного квадрата. Намагайся поставити якнайбільше крапок у кожному квадраті».

Верхній ряд квадратиків заповнюється правою рукою, нижній ряд – лівою, починаючи із четвертого квадратика, потім – п’ятий і шостий. Перед початком тестування поясніть дитині, в якій послідовності та якою рукою вона повинна працювати.

На роботу в кожному квадратику витрачається п’ять секунд. Потім дитина працює з наступним, і таким чином – до шостого.

Оцінка результатів

Підрахуйте середню кількість крапок у кожному квадраті. Для цього складіть кількість крапок у всіх квадратах і розділіть на шість.

1-16 – дитина є досить повільною, всі завдання вона буде виконувати повільно. Квапити її немає сенсу. Краще попрацювати над автоматизмом рухів, за рахунок цього може підвищитися швидкість роботи.

16-20- дитина здатна працювати в нормальному, середньому темпі. На уроці вона, швидше за все, буде встигати виконувати заданий обсяг роботи.

20 і більше – «швидкісний» малюк, в якого все просто «горить у руках». Доцільно звернути увагу на якість роботи.

За кількістю крапок у кожному квадраті можна визначити витривалість дитини. Якщо в перших квадратах крапок більше, а до останніх їхня кількість зменшується (аналізувати потрібно кожну окремо), можна зробити висновок про швидку стомлюваність дитини.

Процес адаптації дитини до умов дошкільного закладу досить часто виявляється драматичною подією, що зачіпає всі сфери життєдіяльності малюка. Причини цього зрозумілі: дитина потрапляє в нові соціальні умови, стикається зі змінами. Звичного режиму та способу життя, а головне необхідністю прийняття свого нового соціального статусу.

          Отже, слід зауважити: завдання дорослих( одночасно і для родини і для вихователя) всіляко допомагати безболісно пережити всі складності адаптаційного періоду, а саме дорослі мають адаптуватися до малюка.

• пізнати його таким яким він є
• вивчити всі його індивідуальні особливості
• зрозуміти всі «примхи» та прийняти його у свої обійми

     

Портрет новоприбулого

1. негативні емоції – хмикання, плач, якими він прагне виразити протест при розлуці з батьками
2. страх – супутник негативних емоцій. Дитина боїться нової обстановки, нових дорослих
3. гнів
4. позитивні емоції. Пізнавальна діяльність – вірний «друг» позитивних емоцій. Радість, веселий сміх – головні ліки
5. соціальні контакти. Навіть найкомунікабельніша дитина в період адаптації може замкнутися. Але з часом «горду самотність» змінює «компромісна контактність». Як тільки малюк налагодить соціальні контакти, всі проблеми адаптаційного періоду підуть на спад
6. соціальні навички. Під пресом стресу дитина змінюється так, що може втратити майже всі засвоєні раніше навички самообслуговування
7. адаптуючись до умов організованого колективу малюк раптом «згадує» забуті ним навички, на додачу до них легко засвоює нові
8. особливості мови. У деяких малят на фоні стресу змінюється мовлення, дитина не прогресує, а регресує. Це наслідок важкої адаптації
9. сон. Спочатку сон відсутній зовсім, у тиху годину маля нагадує «Вануку-встаньку». У міру звикання з’являється не спокійний сон, який навряд чи можна назвати сном
10.  апетит поганий або відсутній взагалі. Як тільки дитина починає нормально харчуватися, важка адаптація закінчується
11.  рухова активність. Дитина або дуже загальмована або гіперактивна. Однак деякі педагоги плутають гіперактивність з активністю властивою темпераменту.